Ми у Facebook
КРЮКОВ Борис Іванович (19. 01. 1895, м. Оргіїв Бессарабської губ., нині Молдова – 06. 03. 1967, Буенос-Айрес) – живописець, графік. Закінчив Київську вищу художню школу (1918; майстерня Ф. Кричевського). Працював викладачем художньо-промислового технікуму у м. Кам’янець-Подільський (нині Хмельницької обл.). Відтоді – у Києві: 1923 – декоратор оперного театру; 1923–41 – графік, ілюстратор видавництв «Культура», «Держвидав», «Книгоспілка», «Слово», «Радянський письменник». 1943 виїхав до Львова, згодом – до Кракова (Польща). Від 1944 – в Австрії, від 1948 – в Арґентині. Учасник мистецьких виставок від 1918. Персональні – у Києві, Буенос-Айресі (1949, 1951–52, 1954, 1956, 1959), посмертні – у Нью-Йорку і Монреалі (1969), Мюнхені (1977), Бад-Айблінзі (Німеччина, 1980). Оформив близько 500 книг, зокрема «Лічилка» І. Лакизи, «Пісня радості» І. Неходи, «Кут падіння» Н. Рибака, «Нові чобітки» П. Панча, «Комсомольські повісті» Л. Первомайського, «Вісімнадцятилітні» Ю. Смолича, «Водогін» та «Ластівки» О. Іваненко, «Носоріг» М. Вороного; а також деякі твори Т. Шевченка, І. Франка, Ч. Діккенса, О. Пушкіна, Дж. Лондона, Б. Антоненка-Давидовича, Шолом-Алейхема. У Буенос-Айресі співпрацював із видавництвами М. Денисюка і Ю. Середяка, «Atlantida», «Ateneo», «Codex». В Арґентині проілюстрував «Вибрані твори» Е. По (1950), «Божественну комедію» Данте Аліґ’єрі (1952), «Декамерон» Дж. Бокаччо (1953), «Дон Кіхот» М. де Сервантеса (1952–54; премія світового конкурсу видавництва «Соdex» у Мадриді, 1964), «Дон Сеґундо Сомбра» Р. Ґвіральдеса (премія світового конкурсу видавництва «Соdex» у Буенос-Айресі, 1965), «Ілля Муромець» (1967) та ін. Створив запрестольну мозаїку у греко-католицькому соборі Буенос-Айреса «Мати Божа з малим Ісусом», ікони, портрети (зокрема «Йосиф Сліпий»; «Автопортрет», 1946; 1962; «Князь Святослав», 1960-і рр.), карикатури, шаржі. Уклав книжку карикатур на побутові теми «Сміхоліна (Краплі для доброго гумору з лябораторії Бориса Крюкова)» (Буенос-Айрес, 1966).
Літ.: Борис Крюков. Буенос-Айрес, 1970; Boris Kriukow. Ged?chtnisausstellung. M?nich, 1979; Качуровський І. Борис Крюков (1895–1967) та його релігійне мистецтво // Визв. шлях. 1987. № 10; Його ж. Борис Крюков очима письменника // Київ. старовина. 1998. № 1; Лосікова Л. Новеліст барв і форми Б. Крюков // Образотворче мист во. 2003. № 1.
М. Василик