Ми у Facebook
КИБАЛЬЧИЧ Микола Іванович (19(31). 10. 1853, м. Короп Кролевецького пов. Чернігівської губ., нині смт Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл. – 03(15). 04. 1881, Санкт-Петербург) – винахідник, народоволець. Народився в родині священика. Деякий час навчався в Чернігівській духовній семінарії. Однак вирішив покинути її та вступив у Новгород-Сіверську гімназію, де захопився хімією. Від 1871 був студентом Санкт-Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення, від 1873 – Санкт-Петербурзької медико-хірургічної академії. У середині 1870-х рр. долучився до народницького руху. 1875 за зберігання нелегальної літератури був заарештований і близько 3 р. провів у Лук’янівській тюрмі в Києві, після чого його випустили під нагляд поліції. На початку 1879 став членом організації «Земля і воля», приєднався до групи «Свобода або смерть». У середині того ж року увійшов до «Народної волі», очолив підпільну лабораторію, в якій виготовляли вибухові речовини та метальні снаряди. Брав участь у підготовці замахів на імператора Олександра II. 5 лютого 1881 у г. «Народная воля» була надрукована його ґрунтовна теоретична стаття «Политическая революция и экономический вопрос». 17(29) березня 1881 був заарештований і згодом засуджений до страти за розроблення вибухового пристрою, від якого загинув цар Олександр ІІ. Очікуючи виконання вироку, спроектував перший у світі реактивний літальний апарат. У проекті Микола Кибальчич обґрунтував вибір робочого тіла та джерела енергії апарата, висунув ідею про можливість застосування броньованого пороху для реактивного двигуна й про необхідність забезпечення програмованого режиму горіння пороху, розробив пристрої для подачі палива й регулювання, способи запалювання. Подачу порохових шашок в камеру згорання планував здійснювати за допомогою автоматичних годинникових механізмів. Дослідив питання щодо стійкості польоту, про гальмування апарата при спуску. Вперше проект був опублікований 1918 в ж. «Былое» (№ 4–5). У Коропі Миколі Кибальчичу встановлено пам’ятник. Від 1960 там діє меморіальний музей. Його ім’ям названі площа, провулок та вулиця в центрі Коропа, житловий масив і вулиця в Києві, вулиці в Житомирі, Запоріжжі, Львові, Чернігові, кратер на зворотному боці Місяця.
Література
Черняк А. Я. Николай Кибальчич – революционер и ученый. Москва, 1960; Іващенко В. І. Микола Кибальчич. К., 1962.
Т. І. Лазанська