Ми у Facebook
ГНІЗДОВСЬКИЙ Яків Якович (27. 01. 1915, с. Пилипче, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 08. 11. 1985, Нью-Йорк, перепохований у рідному селі) – графік, живописець, скульптор, есеїст, мистецтвознавець. Член Асоціації незалежних українських мистців (1936–39), Об’єднання українських мистців Америки (1950–85). Навчався у Львівській духовній семінарії (1934), промислово-мистецькій школі (1937–38), Варшавській академії мистецтв (1938–39), закінчив Заґребську академію мистецтв (1944; викладачі – Бабич, Брандич, Сулентіч, Кріцман). Малюнки Якова Гніздовського вміщували видання «Новий час», «Світ дитини», «Дзвіночок», «Наш приятель», «Комар». Зазнав переслідувань польської влади через підозру у приналежності до об’єднання «Юнацтво» при Організації українських націоналістів. 1936 одержав стипендію від митрополита Андрея Шептицького на мистецькі студії в Німеччині, але польський уряд не видав закордонного паспорта. Працював графіком-оформлювачем у львівських виданнях «Комар», «Новий час», «Світ дитини». На початку 2-ї світової війни виїхав за кордон (Бухарест, Рим, Заґреб). 1944–49 мешкав у Німеччині. У Мюнхені оформляв видання письменницького об’єднання «Мистецький український рух»; ілюстрував книги і журнали, дописував до журналу «Арка». Від 1949 – у США (м. Сент-Пол і Міннеаполіс, шт. Міннесота). Працював у комерційному видавництві. Від 1950 – у Нью-Йорку. Персональні виставки – у Мюнхені (1947), Парижі (1956–58), Києві, Львові, Тернополі, Чернівцях, Івано-Франківську (усі – у 1990-х рр., посмертні). Окремі твори виставлялися у США, Канаді, Австралії, Японії, Індії, Китаї, Франції, Італії, Великій Британії та інших країнах Європи; зберігаються у колекціях Бібліотеки Конгресу США (Вашинґтон), Бостонського та Філадельфійського музеїв образотворчого мистецтва, Нью-Йоркської публічної бібліотеки. Свого часу 2 картини художника прикрашали кабінет президента США Дж. Кеннеді у Білому домі. Автор есе про образотворче мистецтво взагалі й українське зокрема (збірник статей «Малюнки, графіка, кераміка», Нью-Йорк, 1967). Дописував до ж. «Нотатки з мистецтва» (Філадельфія). Автор портретів, пейзажів, побутових картин, гравюр, натюрмортів, ікон, символічних композицій, екслібрисів, ілюстрацій, скульптур, гобеленів. 1975 англійською мовою під назвою «Jacques Hnizdovsky. Woodcuts. 1944–1975» вийшов альбом-каталог графічних праць майстра (219 репродукцій). 1986 надрукована збірка його екслібрисів. 1982 для іконостасу церкви Святої Трійці у Керґонксоні (шт. Нью-Йорк) намалював 27 ікон. Створив проект нової української абетки; виконав цикл ілюстрацій до ювілейного видання «Слова о полку Ігоревім» (Філадельфія, 1950), оформив поетичну збірку «Заморські вина» О. Веретенченка (Детройт, 1974) тощо. Ім’ям художника названо вулиці у Львові та м. Борщів Тернопільської обл. 1992 в с. Пилипче відкрито музей Якова Гніздовського. 2015 на державному рівні відзначено 100-річчя від дня народження майстра, 31 березня того ж року Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 2 грн, присвячену цій події. 2018 на території Чортківської гімназії встановлено пам’ятник із зображенням портрета митця, а також 3 авторські роботи – «Зебра», «Дерево», «Сова».
Твори
живопис – «Гора Слєме біля Заґреба» (1942), «Скитальці» (1948), «Добрий Пастир» (1954), «Таємна вечеря» (1956), «Селянський хліб» (1981), «Пекарня Анни» (1985); портрети – С. Гординського (1947), М. Лебедя (1967), Л. Молодожанина (1974), М. Шафранюка (1983); гравюри – «Молитва дитини» (1947), «Горлиця» (1952), «Вівця» (1961), «Соняшник» (1965), «Єва» (1967), «Фламінґо» (1972), «Собор св. Івана Богослова в Нью-Йорку» (1975), «Блакитний павич» (1980), «Парусник “Голуб”» (1984); грановані портрети – Й.-С. Баха, «Автопортрет» (1971), Ф. Олмстеда (1973), А. Ранніта (1977), Т. Гарді (1978), О. Довженка (1980), Д. Бортнянського (1985).
Література
Сохацький М. Яків Гніздовський: Повернення в Україну // Літопис Борщівщини: Істор.-краєзнав. зб. Борщів, 1993. Вип. 2; Степовик Д. Яків Гніздовський: Життя і творчість. К., 2003; Грабик Л. Самобутній талант Якова Гніздовського // Галиц. вісн. 2005, 2 лют.; Яків Гніздовський: довга дорога додому. 100-річчю з дня народження митця присвячено. Т., 2014; Каталог виставки з нагоди 100-ї річниці з дня народження Якова Гніздовського. К., 2015; Яків Гніздовський: Бібліогр. покажч. Т., 2015.
Д. В. Степовик