Симиренко Левко Платонович | ukrainci.top


ISBN: 978-966-02-9999-3 (online)
DOI: 10.37068/b/9789660299993


Симиренко Левко Платонович


Засновник нового виробничо-біологічного напряму в помології, розробник методології сучасного садівництва, автор сорту яблуні Ренет Симиренка.

Читати статтю


Енциклопедична стаття

СИМИРЕНКО Левко Платонович (06(18). 02. 1855, с. Мліїв Черкаського повіту Київської губернії, нині Черкаського р-ну Черкаської обл. – 06. 01. 1920, там само) – вчений-селекціонер, помолог, теоретик і практик садівництва. Член-кореспондент Бельгійського товариства садівників (1894), почесний член Французького національного помологічного товариства (1895). Золота медаль французького товариства садоводів (1913). Велика золота медаль імені Х. Стевена (1914). У 1872 закінчив із золотою медаллю приватну гімназію Кнеррі та вступив на техніко-агрономічне відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету в Одесі, 1874 перевівся на природничо-математичний факультет Університету святого Володимира у Києві. Приєднався до народницького руху, став членом Київського молодіжного гуртка, зберігав нелегальну літературу. Товаришував із А. Желябовим, братами Іваном і Володимиром Дебагоріями-Мокрієвичами, В. Осинським, Д. Лизогубом, І. Білоконським та ін. З метою уникнути виключення та арешту за революційну діяльність 1878 повернувся до Новоросійського університету, де завершив освіту зі ступенем кандидата природничих наук. У листопаді 1879 заарештований (диплом кандидата отримав у в’язниці) та без суду за адміністративним розпорядженням висланий до Східного Сибіру (Росія). У м. Красноярськ працював садівником у місцевого золотопромисловця, організував будівництво теплиць і оранжерей, ініціював реконструкцію міського саду. 1882 знову заарештований, понад рік провів в ув’язненні в одиночній камері. Після неодноразових клопотань у грудні 1886 отримав дозвіл повернутися на батьківщину. В родинному маєтку в Млієві за короткий строк створив колекційний сад і помологічний розплідник, що став найкращим у Російській імперії і одним із найбагатших у Європі. Так, 1912 у колекційному і маточному садах було близько 3 тисячі сортів різних рослин, зокрема яблуні – 900, груші – 889, черешні та вишні – 350, персика – 115, абрикоса – 56, аґруса – 166, горіха – 45. Крім того, зібрано 937 сортів троянд і 305 різновидів хвойних дерев і кущів. Розробляв і запроваджував нові агротехнічні прийоми вирощування посадкового матеріалу. Шедевром селекції є створений ним сорт яблук Ренет Симиренка (названий на честь батька), що з успіхом вирощують і нині. При розсаднику заснував школу садівників, від якої веде свою історію Інститут помології НААНУ (від 1958 – імені Л. Симиренка). Від 1888 часто відвідував Крим, здійснив опис і помологічну характеристику сортименту місцевих промислових садів. У 1917 помологічний розплідник із колекцією плодових культур націоналізовано, Левко Симиренко став його директором і науковим керівником. Вбитий невідомим, на думку більшості дослідників – агентом ВЧК. У Млієві 1970 відкрито Меморіальний музей родини Симиренків, а також встановлено пам’ятник Левкові. У Києві, Дніпрі, Одесі, Черкасах, м. Мерефа (Харківського р ну Харківської обл.) його ім’ям названо вулиці, у м. Біла Церква (Київської обл.) – вулицю і провулок, у Сімферополі – провулок. 1980 Президією АН УРСР засновано премію імені Л. Симиренка. 1996 «Укрпошта» видала марку, присвячену родині Симиренків.

Праці

Иллюстрированное описание маточных коллекций питомника. К., 1901; Крымское промышленное плодоводство. Москва, 1912; Сф., 2001; Помология. Т. 1–3. К., 1962–63; 1974.

Література

Савчук О. Зелене сонце. К., 1961; Симиренко Т., Сауляк М. Спогади про Л. П. Симиренка // Дніпро. 1963. № 4; Кенух О. М. Сад Симиренків. К., 1970; Павлов А. В., Чухно Д. Ф. Лев Платонович Симиренко. К., 1980; Вольвач П., Заец В. Лев Платонович Симиренко. Москва, 1984; Вольвач П. Український король російського садівництва // Родовід. 1995. Ч. 1; Хорунжий Ю. Симиренки: Платон, Василь, Софія, Левко, Володимир // Хорунжий Ю. Українські меценати: доброчинність – наша риса. К., 2001; Вольвач П. Л. П. Симиренко – фундатор українського промислового садівництва: В 3 ч. Сф., 2002–04; Шестопаль О. Л. П. Симиренко – фундатор економіки і організації промислового садівництва та його послідовники. К., 2005; Пришутов Е. З кріпаків – у власники заводів: цукровари Симиренки дбали про робітників і допомагали письменникам // Урядовий кур’єр. 2014, 14 січ.; Карпенко В. В. Лев Платонович Симиренко: життя та діяльність // Грані. 2014. № 12.

А. О. Кучер, П. І. Іваненко

Інформація про статтю


Інформація про статтю

 Автор статті:

А. О. Кучер, П. І. Іваненко

Дата оприлюднення:

 2022

 Авторські права і ліцензія:

Статтю розміщено на умовах, викладених у розділі «Авторські права»

  Бібліографічний опис:

Симиренко Левко Платонович // Знакові постаті українського походження у світовій цивілізації: енциклопедичне видання [електронний ресурс] / Редкол.: М. Железняк (відп. ред.), Я. Яцків, М. Андрейчин, Л. Дубровіна, М. Степаненко, М. Мельник, О. Іщенко. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. URL: https://ukrainci.top/article-1362

Нагору