Конюхов Станіслав Миколайович | ukrainci.top


ISBN: 978-966-02-9999-3 (online)
DOI: 10.37068/b/9789660299993


Конюхов Станіслав Миколайович


Творець ракетно-космічної техніки. Зробив значний внесок у розроблення ракетних комплексів стратегічного призначення, космічних носіїв і апаратів, створених у КБ «Південне».

Читати статтю


Енциклопедична стаття

КОНЮХОВ Станіслав Миколайович (12. 04. 1937, с. Бекренєво Вологодської обл., РФ – 03. 04. 2011, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – конструктор ракетно-космічної техніки. Учень М. Янгеля. Доктор технічних наук (1987), професор (1991), академік НАНУ (1992). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1994, 1997, 2007). Герой України (2004). Державні премії СРСР (1977) та України (2001) у галузі науки і техніки. Премія імені М. Янгеля АН УРСР (1991). Закінчив Дніпропетровський університет (1959). Відтоді працював у КБ «Південне» (Дніпропетровськ): 1974–78 – начальник відділу–заступник головного конструктора КБ стратегічних ракет і космічних носіїв, 1978–84 – начальник відділу–заступник начальника проектного комплексу, 1984–86 – начальник і головний конструктор КБ космічних апаратів, 1986–91 – 1-й заступник генерального конструктора, 1991–95 – генеральний конструктор, від 1995 – генеральний конструктор–генеральний директор. Водночас 1987–92 очолював кафедру системного проектування Інституту підвищення кваліфікації Міністерства загального машинобудування СРСР та кафедру проектування літальних апаратів Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» (від 1995). Зробив значний внесок у розроблення ракетних комплексів стратегічного призначення, космічних носіїв і апаратів, створених у КБ «Південне». Запропонував і обґрунтував принципи проектування, конструювання та експериментального відпрацювання мінометної схеми старту важких рідинних ракет, що значно покращило тактико-технічні характеристики ракетних комплексів, переданих на озброєння 1971–85. Керував роботами зі створення ракетно-космічного комплексу «Морський старт» із ракетою «Зеніт-3SL», космічного носія «Дніпро» на базі знятої з бойового чергування ракети Р-36М УТТХ (15А18), космічного носія легкого класу «Вега», ракетно-космічного комплексу «Циклон-4», а також космічних апаратів АУОС-СМ-КІ, «Січ-1», «Океан-О» тощо. Забезпечував науково-технічний супровід експлуатації ракетних комплексів стратегічного призначення 15П118, 15П118М, 15П961. Наукові дослідження: статична і динамічна стійкість, раціональні способи забезпечення просторової орієнтації, механіка взаємодії твердих тіл із перешкодами при гіперзвукових швидкостях, працездатність конструкцій при швидкісних переходах в інше середовище. Основні наукові праці закритого характеру.

Праці

М. К. Янгель – главный конструктор ракетно-космических систем // Космічна наука і технологія. 1996. Т. 2, № 2; Вероятностно-статистические методы проектирования систем космической техники. Дн., 1997 (співавт.); Минометный старт межконтинентальных баллистических ракет. Дн., 1997 (співавт.); Янгель. Уроки и наследие. Дн., 2001 (співавт.); В. Ф. Уткин – выдающийся ученый и конструктор ракетно-космической техники // Космічна наука і технологія. 2003. Т. 9, № 4; Призваны временем. Дн., 2004 (співавт.); Точность выведения ракет-носителей. Дн., 2009 (співавт.).

Література

Станислав Конюхов. Биобиблиография ученых Украины. К., 2007.

В. В. Пилипенко

Інформація про статтю


Інформація про статтю

 Автор статті:

В. В. Пилипенко

Дата оприлюднення:

 2022

 Авторські права і ліцензія:

Статтю розміщено на умовах, викладених у розділі «Авторські права»

  Бібліографічний опис:

Конюхов Станіслав Миколайович // Знакові постаті українського походження у світовій цивілізації: енциклопедичне видання [електронний ресурс] / Редкол.: М. Железняк (відп. ред.), Я. Яцків, М. Андрейчин, Л. Дубровіна, М. Степаненко, М. Мельник, О. Іщенко. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. URL: https://ukrainci.top/article-1356

Нагору