Ми у Facebook
ГАЙСИНСЬКИЙ Мойсей (23. 10(04. 11). 1898, с-ще Тараща, нині місто Білоцерківського р-ну Київської обл. – 10. 02. 1976, Париж) – хімік. Закінчив Катеринославську гімназію (нині Дніпро), навчався у Харківському (1917–20) та Римському (1923–27, доктор хімії) університетах. До 1930 працював у лабораторії промислової фірми «Томісон–Гаустон» у Парижі. 1930–36 і 1957–63 – у Паризькому університеті (від 1959 – професор радіохімії). 1937–40 і від 1945 – у Національному центрі наукових досліджень Франції (Париж; від 1955 – директор). Під час 2-ї світової війни викладав у Ліонському університеті. Мойсей Гайсинський – один із засновників радіаційної хімії. Вивчав властивості радіоколоїдів, йодистих сполук азоту; встановив закономірності радіолізу води та водних розчинів сполук; виявив аналогію між активацією реагентів під час ланцюгових радикальних реакцій під дією a-опромінення та ультразвуку, активуючу дію опромінення на каталізатори. Автор фундаментальної монографії «La chimie nucléaire et ses applications» (Paris, 1957; російський переклад – «Ядерная химия и ее применение», Москва, 1961), де розглянув питання ядерної реакції, поділу ядер, дії іонізуючого випромінювання на рогівку, одержання та властивості трансуранових елементів, ізотопної рівноваги, а також практичні проблеми використання радіоактивних ізотопів і ядерного випромінювання в промисловості, біології, геології.
Література
Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Выдающиеся химики мира: Биогр. справоч. Москва, 1991.
Є. І. Гладишевський