Ми у Facebook
ҐОЛЬДГАБЕР Моріс (18. 04. 1911, Львів – 11. 05. 2011, м. Іст-Сетокет, шт. Нью-Йорк, США) – фізик. Член АН США (1958). Національна медаль науки США (1983). Премії Т. Боннера Американського фізичного товариства (1971), пам’яті Р. Оппенгеймера (1982), Вольфа (1991), Е. Фермі (1998). Навчався в Берлінському (1930–33), здобув ступінь доктора філософії в Кембриджському (лабораторія Е. Разерфорда, 1936) університетах. Працював у ньому (1936–38), у 1938–50 – в Іллінойському університеті (м. Урбана, від 1945 – проф.). Від 1950 – у Брукгейвенській національній лабораторії (м. Утіка, шт. Нью-Йорк): 1961–73 – директор. Наукові дослідження у галузях атомної, ядерної, нейтронної фізики, фізики елементарних частинок, космології. Відкрив ядерний фотоефект (1934, у співавторстві), передбачив бета-розпад вільного нейтрона (1935), здійснив розщеплення повільними нейтронами ядер ряду літій–бор–азот (результати досліджень використані під час створення перших моделей ядерних електромагнітних і слабких взаємодій у ядрах). Встановив, що берилій уповільнює ядерну реакцію (1940), що спіраль нейтрино закручена проти годинникової стрілки (1956–58, у співавторстві). Результати його досліджень та відкриттів 1937 були використані під час розроблення перших атомних реакторів.
Література
G. Feinberg, A. W. Sunyar, J. Weneser. A Festschrift for Maurice Goldhaber. New York, 1993.
Ю. М. Ранюк