Ми у Facebook
ЖАРДЕЦЬКИЙ В’ячеслав Сиґізмундович (03(15). 04. 1896, Одеса – 21. 10. 1962, м. Елкінс, шт. Західна Вірджинія, США) – астроном. Закінчив Рішельєвську гімназію (1913) і Новоросійський університет в Одесі (1917), де залишений для підготовки до професорського звання, працював у Астрономічній обсерваторії. Учень О. Орлова. У березні–листопаді 1919 служив командиром санітарного поїзда у Добровольчій армії А. Денікіна. Короткий час викладав у Одеському фізико-математичному інституті. 1920 емігрував. Здобув ступінь доктора у Белґрадському університеті (1923) і викладав у ньому 1926–44: від 1929 – екстраординарний, від 1939 – ординарний професор. Від 1945 – у м. Ґрац (Австрія): професор Університету, 1946–47 – в. о. директора Інституту фізики та астрономії, 1947–49 – викладач геофізики Вищої технічної школи. Від 1949 – у США, де від 1950 був науковим співробітником Ламонтської обсерваторії при Колумбійському університеті (поблизу м-ка Орінджтавн, шт. Нью-Йорк) і професор Мангеттенського коледжу (Нью-Йорк). Наукові дослідження в галузі небесної механіки. Зробив значний внесок у розвиток теорії зонального обертання Землі, яка пояснює міграцію континентів.
Праці
Исследования спектра переменной η Aquilae // Изв. Николаев. глав. астрон. обсерватории. 1917. № 83; Recherches mathématiques sur l’évolution de la terre. Belgrade, 1935; Elastic Waves in Layered Media. New York; Toronto; London, 1957 (співавт.); Theories of Figures of Celestial Bodies. New York, 1958; 2005.
Лiтература: O. Jardetzky. Professor Wenceslas S. Jardetzky (1896–1962) // Acta Geophysica Polonica. 1966. Vol. 14, № 4.
І. Е. Рікун