Каша Майкл | ukrainci.top


ISBN: 978-966-02-9999-3 (online)
DOI: 10.37068/b/9789660299993


Каша Майкл


Першим відкрив синглетний молекулярний кисень, вплив зовнішнього важкого атома на спін-орбітальний зв’язок (ефект Каші), ідентифікував триплетні стани як джерело фосфоресцентної емісії. Сформулював правила Каші у флюоресценції.

Читати статтю


Енциклопедична стаття

КАША Майкл (Михайло Степанович; 06. 12. 1920, м. Елiзабет, шт. Нью-Джерсi, США – 12. 06. 2013, м. Таллагассі, шт. Флорида, США) – американський фізико-хімік українського походження. Іноземний член НАНУ (1990), дійсний член НТШ, УВАН і НАН США. Медаль Дж. Портера (1990). Закінчив Мічиґанський університет (м. Анн-Арбор, 1943), здобув ступінь доктора фізичної хімії у Каліфорнійському університеті (м. Берклі, 1945), де брав участь у проекті створення атомної бомби 1944–46. Був останнім аспірантом фізико-хіміка Ґ.-Н. Льюіса. Від 1951 – в Університеті Флориди (м. Таллагассі): професор, 1959–62 – завідувач кафедри хімії, водночас 1960–80 – співзасновник і директор Інституту молекулярної біофізики при Університеті. Наукові праці присвячені питанням молекулярної біофізики, електронної спектроскопії, емісійної молекулярної спектроскопії, теоретичної фотохімії, фізики молекулярних екситонів, молекулярних димерів і полімерів, явищ переносу протона в органічних і біологічних системах. Відкрив синглетний молекулярний кисень, вплив зовнішнього важкого атома на спін-орбітальний зв’язок (ефект Каші), ідентифікував триплетні стани як джерело фосфоресцентної емісії, сформулював правила Каші у флюоресценції. Найвидатніше відкриття його лабораторії – спостереження 1969 біпротонного фото-таумеризму у воднево-зв’язаних парах основ 7-азаіндолу. Співперекладач праці О. Давидова «Теория молекулярных экситонов» (Нью-Йорк, 1962). У музичному світі відомий як конструктор унікальних гітар із високими значеннями гучності та тривалості звуку (у звичайних конструкціях кожний із цих параметрів може бути підвищений лише за рахунок інших). Вивів один з нових сортів «чорної» денної лілії.

Праці

Molecular Electronic Bibliography. Vol. 1. 1958; Solvent cage spectroscopy // Pure and Applied Chemistry. 1993. Vol. 65; Exited-state intramolecular proton transfer as a fluorescence probe for protein binding-site static polarity // Proceedings of the National Academy of Science of the USA. 1994. Vol. 91; Spectroscopy of amplified spontaneous emission spectroscopy (ASE) laser spikes in polyhydroxylflavones. Protoype classes // J. Physical Chemistry A. 1996. Vol. 101 (усі – співавт.).

Література

Демченко О. Той самий Михайло Каша // Україна. 1990. № 33; Biographical sketch of Michael Kasha // Intern. J. Quantum Chemistry. 1991. Vol. 39; R. Hochstrasser, J. Saltiel. Research career of Michael Kasha // J. Phys. Chem. A. 2003. Vol. 107, № 18; A renaissance man (an interview with Michael Kasha) // The Spectrum. 2005. Vol. 18, № 3.

Г. В. Бугрій, Є. С. Крячко

Інформація про статтю


Інформація про статтю

 Автор статті:

Г. В. Бугрій, Є. С. Крячко

Дата оприлюднення:

 2022

 Авторські права і ліцензія:

Статтю розміщено на умовах, викладених у розділі «Авторські права»

  Бібліографічний опис:

Каша Майкл // Знакові постаті українського походження у світовій цивілізації: енциклопедичне видання [електронний ресурс] / Редкол.: М. Железняк (відп. ред.), Я. Яцків, М. Андрейчин, Л. Дубровіна, М. Степаненко, М. Мельник, О. Іщенко. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. URL: https://ukrainci.top/article-1324

Нагору