Ми у Facebook
МАЦЬКІВ Володимир (04. 09. 1923, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ – 31. 01. 2001, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) – фахівець у галузі металургії. Дійсний член НТШ (1962), його голова в Канаді (1994–2000), віце-президент Світової ради НТШ (від 1992). Студіював у Бреславському, Ерланґенському й Левенському університетах (1941–46), отримав диплом хіміка. Від 1948 – на еміграції в Канаді. Від 1949 – головний хімік, від 1952 – директор відділу досліджень, від 1964 – член правління, від 1972 – виконавчий віце-президент гiрничої компанiї «Шеррiт-Ґордон» (м. Форт-Саскачеван, провінція Альберта). Член Національної наукової ради Канади (1971–77), радник міністра енергетики, гірництва й ресурсів Канади (1972–79) та президент Дослідного інституту нікелю (1984–86). Почесний доктор Альбертського університету (1976), золота медаль Інституту гірництва та металургії у Лондоні (1977). Активний учасник життя української діаспори Канади. Наукові дослідження: розроблення нових хімічних процесів, застосовуваних при добуванні з руди нікелю, кобальту, міді й цинку та аміносульфідів для виготовлення добрива. Спільно з професором Ф. Форвардом розробив високоефективний метод видобування нікелю. Більшість його наукових публікацій (понад 50) і патентів на винаходи (45) стосувалися проблеми вилучення металів з руди та їх перероблень екологічно чистими методами. Чимало металургійних виробництв використовують винаходи Володимира Мацьківа, бо вони є найрентабельнішими. Зокрема, канадська монета луні карбується з металевої суміші, винайденої Володимиром Мацьківим, за його винаходом також виготовляють частини реактивних двигунів для літаків тощо. 1991 засновано Центр матеріалів В. Мацьківа у м. Форт-Саскачеван. 2003 його ім’я внесено до Канадського гірничого пантеону Слави.
Література
Фізичний збірник НТШ. Т. 1. Л., 1993.
Р. Є. Гладишевський