Ми у Facebook
НЕПРИЦЬКИЙ-ГРАНОВСЬКИЙ Олександр Анастасійович (псевд. і крипт.: А. А., А. А.G., О. Г., Авратинський Ол., Гр-й Ол., А. Захар, Не кий Ол., Ол. Гр-ий; 22. 10(04. 11). 1887, с. Великі Бережці, нині Кременецького р ну Тернопільської обл. – 04. 11. 1976, м. Сент-Пол, шт. Міннесота, США) – ентомолог, поет, публіцист, громадсько-політичний і культурний діяч. Доктор філософії в галузі біології (1925), професор (1926; перший професор-українець американського університету). Дійсний член НТШ в Америці. Закінчив Київський комерційний інститут (1910). Від 1907 працював у Південно-російському видавництві в Києві. Тут приятелював із багатьма відомими українськими діячами, серед яких М. Лисенко, М. Шаповал, П. Богацький, Б. Грінченко, Олександр Олесь, І. Фещенко-Чопівський, Леся Українка, Олена Пчілка, завдяки якій, зокрема, Олександр Неприцький-Грановський дебютував віршем «Порожня оселя» у ж. «Рідний край» (1907, ч. 2). Публікувався в часописах «Молода Україна», «Рада», «Ілюстрована Україна», «Літературно-науковий вістник» тощо, найбільше – в ж. «Українська хата», де, крім поезій, друкував публіцистичні праці (роздуми про роль і значення мистецтва в житті суспільства), рецензії, зокрема на твори А. Тесленка, О. Островського, Ірми Остапівни, М. Кропивницького, І. Циби. Зустрічався з М. Грушевським, Л. Старицькою-Черняхівською, М. Вороним, брав участь у діяльності товариства «Просвіта», був членом Революційної української партії (1903) та клубу «Родина», співпрацював у етнографічно-художній комісії. Через переслідування царською владою 1913 емігрував до США. Закінчив Вищий агрономічний коледж у м. Форт-Коллінз (шт. Колорадо, 1918), навчався в Сорбонні (Париж, 1919). Учителював, був професором ентомології та економічної зоології Вісконсінського (1922–30) та Міннесотського (1930–56) університетів. Писав вірші (чимало з них поклали на музику композитори В. Шут, С. Лібацький, С. Ярмоленко, Р. Придаткевич), нариси, огляди художніх виставок, рецензії, публіцистичні статті українською та англійською мовами, наукові праці в галузях ентомології та біології – англійською (під прізвищем Грановський). Серед найважливіших його наукових публікацій – «Relation of Empoasca fabae to hopperburn and Vields of Potatoes» («Journal of Economic Entomology», 1950, Vol. 43), «Evolution of Potato Leaf Injure Cauged by Leafhoppers, Flea Butles and Early Blight» (там само, 1954, Vol. 47), «Two new Geneza and Species of Aphidae» («Reprinted from the Proceedings of the Entomological of Washington», 1933, Vol. 35, № 3), «Ecological Studions on Vertical Movements in the Liffe Cycle of Phullophaga» («Minnesota Agricultural Experiment Station», Saint Paul, 1959). Зібрав і систематизував колекцію комах-паразитів, виявив 3 види попелиці, названі його ім’ям. Один із провідних діячів української еміграції в США й Канаді, тривалий час очолював Організацію державного відродження України (від 1930), чл. Українського конгресового комітету Америки, Світового конгресу вільних українців, багатьох інших національних організацій, що стояли на засадах українського націоналізму. 1965 заснував на основі власної бібліотеки й архіву бібліотеку-архів емігрантів-українців, згодом – Всеамериканський еміграційний центр. Виступав як писанкар (створив за власними зразками колекцію, що нараховує понад 2,5 тис. одиниць), написав англомовну монографію «Мистецька символіка українських писанок» (машинописний текст зберігається в родини). Залишив цікаву епістолярну спадщину, що складає майже тисячу листів до митців, громадсько-політичних та церковних діячів. У рідному селі створено Меморіальний музей О. Неприцького-Грановського.
Праці
Ukraine’s Case for Independence // World Affairs. 1940. Vol. 103, № 1; Ukraine: Battle Ground for Freedom: Pamphlet. Saint Paul, 1944; Free Ukraine is Vital to Lasting Peace // The Ukrainian Quarterly. 1945. Vol. 1. № 2; Basiec Conflicts betwen Russia and the United States // The Ukadet. 1949. Vol. 9, № 4; На шляху до державности: У честь упавших героїв Симона Петлюри і Євгена Коновальця. Вінніпег, 1965; Історія Української православної церкви св. Михаїла в Міннеаполісі // Укр. православна церква св. Михаїла. Нью-Йорк; Баунд-Брук, 1975.
Твори
Пелюстки надій. К., 1910; Намистечко сліз. К., 1911; Акорди. К., 1914; Іскри віри. Сент-Пол, 1953; Осінні узори. Нью-Йорк; Чикаго, 1957; Гимни сонцю. Чикаго; Нью-Йорк, 1958; Сни зруйнованого замку. Чикаго; Нью-Йорк, 1964; Золоті Ворота: Вибр. поезії. К., 1992.
Література
Розгін І. Олександер Грановський: Біобібліогр. нарис з нагоди 80-ліття // Самост. Україна. 1967. Ч. 10; Чернихівський Г. Олександр Неприцький-Грановський: Життя і творчість. Т., 1996; Волинський І. І рідний край наснивсь не раз (до 110 р. від дня народж. О. Неприцького-Грановського) // Діалог. 1997. № 44–45; Олександр Неприцький-Грановський: Бібліогр. покажч. Т., 1997.
Г. І Чернихівський, П. І. Гонтарук