Ми у Facebook
ГОРБАЧЕВСЬКИЙ Іван Якович (15. 05. 1854, с. Зарубинці, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. – 24. 05. 1942, Прага) – біохімік, епідеміолог, політичний діяч. Академік Чеської АН (1908), АН УРСР (1925). Дійсний член НТШ (1899; голова Математично-природописно-лікарської секції 1911–18). Орден Залізної Корони Австро-Угорщини (1898). Закінчив Віденський університет (1876, зі ступенем доктора медицини), працював у ньому. 1883–1917 – у Карловому університеті (Прага): надзвичайний, звичайний професор лікарської хімії, декан медичного факультету (1889, 1894, 1904, 1911), ректор (1902–03), засновник і директор Інституту фізіологічної хімії при Університеті. 1906–17 – член і голова Найвищої санітарної ради Австрії, від 1908 – член Австрійської палати панів, 1917–18 – перший етнічний українець – міністр народного здоров’я Австро-Угорщини. 1918 брав участь у діяльності Української парламентської репрезентації, зокрема у нараді щодо національного державного самовизначення Східної Галичини. Один із засновників Українського вільного університету у Відні, професор хімії і ректор (1923–24, 1931–35) Українського вільного університету у Празі. Провів з’їзди українських учених (1926, 1932), очолював Український академічний комітет у Празі. Співзасновник і голова товариства «Музей визвольної боротьби України» (1924–35). Досліджував результати розкладу альбуміноїдних тіл під впливом соляної кислоти; вперше синтезував сечову кислоту (1882), довівши, що в організмах вона утворюється з нуклеїнових кислот; розробив новий метод синтезу креатиніну (1886), волюмометричний метод визначення азоту в сечі та метод визначення білків і пуринових основ; відкрив фермент ксантиноксидазу (1891). Одним із перших виокремив амінокислоти як складову білків. Написав 4-томний курс «Lékařská chemie ve čtyřech dílech» (1904–08), курс «Органічна хемія» (т. 1, Прага, 1924). Розробляв українську хімічну термінологію на народній основі, виступав із публікаціями з питань епідеміології, народної гігієни, судової медицини. 2004 за календарем ЮНЕСКО відзначали роком Івана Горбачевського. У Львові та Івано-Франківську ім’ям вченого названо вулиці, його ім’я також присвоєно Тернопільському медичному університету (біля одного з корпусів встановлено пам’ятник) та інфекційній лікарні у Херсоні. У рідному селі діє музей-садиба, де від 2004 проводять «Горбачевські читання».
Праці
Über den Einfluss von Glyceryn, Fett und Zucker auf die Ausscheidung der Harnsäure beim Menschen // Sitzungsberichte der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften in Wien. 1888. Bd. 93 (співавт.); Untersuchungen über die Entstehung der Harnsäure im Säugetierorganismus // Monatshefte für Chemie. 1890. Bd. 10; Über die Trennung der Harnsäure von den Xanthinbasen // Zeitschrift für fisiologische Chemie. 1894. Bd. 18; Причинки до пізнання виживи сільської людности галицького Поділля // Зб. Матем.-природн. лікарської секції НТШ. Т. 5. Л., 1899.
Література
Головацький І. Іван Горбачевський (1854–1942): Життєписно-бібліогр. нарис. Л., 1995; Його ж. Академік Іван Горбачевський і українське національне відродження // Укр. світ. 1998. № 4–6; Подільчак М. Академік Іван Горбачевський – видатний український вчений // Агапіт. 1998. № 9/10; Шот М. Міжнародний рік академіка Горбачевського // Уряд. кур’єр. 2004, 12 трав.; Гонський Я. І. Іван Горбачевський у спогадах і листуваннях. Т., 2004; Його ж. Брати Горбачевські. Т., 2009; Бездробний Ю., Козирський В., Шендеровський В. Горбачевський Іван Якович // Видатні українські вчені у світовій науці. К., 2012; Волотовська Н. В. Іван Горбачевський: спроба життєпису в прозі та віршах. Т., 2014.
І. Д. Головацький