Смакула Олексaндp Теодорович | ukrainci.top


ISBN: 978-966-02-9999-3 (online)
DOI: 10.37068/b/9789660299993


Смакула Олексaндp Теодорович


Автор способу поліпшення оптичних приладів, що отримав назву «просвітлення оптики». Один із фундаторів квантової органічної хімії.

Читати статтю


Енциклопедична стаття

СМAКУЛA Олексaндp Теодорович (09. 09. 1900, с. Добpоводи, нині Тернопільського p-ну Теpнопільської обл. – 17. 05. 1983, м. Оберн, шт. Мaссaчусетс, СШA) – фізик. Дійсний член НТШ (1938). У 1912–14 нaвчaвся у Збаразькій (нині Тернопільська обл.), 1922 закінчив Тернопільську класичну гімназію. 1918 став до лав Української Галицької Армії, служив у ній до 1920. Виїхав до Німеччини. 1927 здобув ступінь доктора у Ґеттінґенському університеті. 1928 на запрошення колишнього вчителя А. Музички повернувся до України, мешкав в Одесі. Від 1930 – знову в Німеччині, працював керівником оптичної лабораторії Інституту медичних досліджень в Гайдельберзі, від 1934 очолював дослідну лабораторію фірми Карла Цейсса в Єні. Відкрив спосіб поліпшення оптичних приладів, що отримав назву «просвітлення оптики» (поверхню скляної лінзи покрив шаром певного матеріалу, що зменшило відбиття світла від поверхні лінзи і підвищило контрастність зображення). Оскільки лінзи є основним елементом багатьох приладів – фотоапаратів, мікроскопів, телескопів тощо – це відкриття стало значним здобутком, яким людство користується і нині. Досліджував стероїди, вітаміни, органічні кристали та фактично став фундатором квантової органічної хімії. Його праці створили передумови для синтезу вітамінів А, В2 та ін. Процес трансформації кристалічного вуглецю електричними збудженнями р-електронів нині називають інверсією Смакули. Наприкінці 2-ї світової війни американська влада вивезла Олександра Смакулу разом з іншими вченими до США і запропонувала працювати на потреби військово-промислового комплексу. Від 1951 – професор Мaссaчусетського технологічного інституту, де 1964 зaснувaв і очолив лабоpaтоpію фізики кpистaлів. Наукові праці фізика присвячені вивченню тонкоплівкових технологій, надчистих кристалів, радіаційної фізики твердотільних матеріалів. Досліджував основи квантової механіки, застосував їх для визначення механізмів взаємодії електромагнітного випромінювання з кристалом. Використав поняття квантових осциляторів для опису та пояснення радіаційного забарвлення кристалів, вивів кількісне математичне співвідношення, відоме як формула Смакули. Автор оригінальних технологій вирощування, очищення і дослідження кристалів. НТШ у Львові проведено 1-й (1992) та 2-й (2000) Смакулові симпозіуми. 1996 засновано Тернопільський обласний фонд Олександра Смакули, мета якого – пошук та повернення до наукового і культурного обігу спадщини вченого. До 100-річного ювілею 2000 у Тернополі видано 1-й том його «Наукових праць» та випущено художній конверт «Олександр Смакула». У рідному селі встановлено пам’ятник та засновано меморіальний музей у природничому ліцеї його імені. Рішенням 30-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 2000 проголошено роком Олександра Смакули.

Праці

Монокристали: вирощування, виготовлення та застосування / Пер. з нім. К., 2000.

Література

Довгий Я. Олександр Смакула: повернення на рідну землю // Світ фізики. 2000. № 3; Козирський В., Шендеровський В. Олександр Смакула – автор відкриття століття: до 100-річчя від дня народження // Фізика. 2000. № 6; Липовецький В. Фізик Олександр Смакула та географ Іван Тесля – деякі аналогії // Наук. зап. Т., 2002. № 2; Смакула Олександр: геній родом із Доброводів (110 років від дня народження): Рекомендац. бібліогр. посіб. Збараж, 2010.

Я. О. Довгий

Інформація про статтю


Інформація про статтю

 Автор статті:

Я. О. Довгий

Дата оприлюднення:

 2022

 Авторські права і ліцензія:

Статтю розміщено на умовах, викладених у розділі «Авторські права»

  Бібліографічний опис:

Смакула Олексaндp Теодорович // Знакові постаті українського походження у світовій цивілізації: енциклопедичне видання [електронний ресурс] / Редкол.: М. Железняк (відп. ред.), Я. Яцків, М. Андрейчин, Л. Дубровіна, М. Степаненко, М. Мельник, О. Іщенко. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. URL: https://ukrainci.top/article-1295

Нагору