СМAКУЛA Олексaндp Теодорович (09. 09. 1900, с. Добpоводи, нині Тернопільського p-ну Теpнопільської обл. – 17. 05. 1983, м. Оберн, шт. Мaссaчусетс, СШA) – фізик. Дійсний член НТШ (1938). У 1912–14 нaвчaвся у Збаразькій (нині Тернопільська обл.), 1922 закінчив Тернопільську класичну гімназію. 1918 став до лав Української Галицької Армії, служив у ній до 1920. Виїхав до Німеччини. 1927 здобув ступінь доктора у Ґеттінґенському університеті. 1928 на запрошення колишнього вчителя А. Музички повернувся до України, мешкав в Одесі. Від 1930 – знову в Німеччині, працював керівником оптичної лабораторії Інституту медичних досліджень в Гайдельберзі, від 1934 очолював дослідну лабораторію фірми Карла Цейсса в Єні. Відкрив спосіб поліпшення оптичних приладів, що отримав назву «просвітлення оптики» (поверхню скляної лінзи покрив шаром певного матеріалу, що зменшило відбиття світла від поверхні лінзи і підвищило контрастність зображення). Оскільки лінзи є основним елементом багатьох приладів – фотоапаратів, мікроскопів, телескопів тощо – це відкриття стало значним здобутком, яким людство користується і нині. Досліджував стероїди, вітаміни, органічні кристали та фактично став фундатором квантової органічної хімії. Його праці створили передумови для синтезу вітамінів А, В2 та ін. Процес трансформації кристалічного вуглецю електричними збудженнями р-електронів нині називають інверсією Смакули. Наприкінці 2-ї світової війни американська влада вивезла Олександра Смакулу разом з іншими вченими до США і запропонувала працювати на потреби військово-промислового комплексу. Від 1951 – професор Мaссaчусетського технологічного інституту, де 1964 зaснувaв і очолив лабоpaтоpію фізики кpистaлів. Наукові праці фізика присвячені вивченню тонкоплівкових технологій, надчистих кристалів, радіаційної фізики твердотільних матеріалів. Досліджував основи квантової механіки, застосував їх для визначення механізмів взаємодії електромагнітного випромінювання з кристалом. Використав поняття квантових осциляторів для опису та пояснення радіаційного забарвлення кристалів, вивів кількісне математичне співвідношення, відоме як формула Смакули. Автор оригінальних технологій вирощування, очищення і дослідження кристалів. НТШ у Львові проведено 1-й (1992) та 2-й (2000) Смакулові симпозіуми. 1996 засновано Тернопільський обласний фонд Олександра Смакули, мета якого – пошук та повернення до наукового і культурного обігу спадщини вченого. До 100-річного ювілею 2000 у Тернополі видано 1-й том його «Наукових праць» та випущено художній конверт «Олександр Смакула». У рідному селі встановлено пам’ятник та засновано меморіальний музей у природничому ліцеї його імені. Рішенням 30-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 2000 проголошено роком Олександра Смакули.
Праці
Монокристали: вирощування, виготовлення та застосування / Пер. з нім. К., 2000.
Література
Довгий Я. Олександр Смакула: повернення на рідну землю // Світ фізики. 2000. № 3; Козирський В., Шендеровський В. Олександр Смакула – автор відкриття століття: до 100-річчя від дня народження // Фізика. 2000. № 6; Липовецький В. Фізик Олександр Смакула та географ Іван Тесля – деякі аналогії // Наук. зап. Т., 2002. № 2; Смакула Олександр: геній родом із Доброводів (110 років від дня народження): Рекомендац. бібліогр. посіб. Збараж, 2010.
Я. О. Довгий