Ми у Facebook
МАЛЕВИЧ Казимир Северинович (11(23). 02. 1879, Київ – 15. 05. 1935, Ленінград, нині Санкт-Петербург, похований у c. Немчинівка Московської обл.) – живописець, теоретик мистецтва, педагог. Навчався у Київській рисувальній школі М. Мурашка (1895–96; викладач М. Пимоненко), студії Ф. Рерберга (Москва, 1906). Познайомився 1907 із Д. Бурлюком та М. Ларіоновим. 1919–22 викладав у художній школі Вітебська (нині Білорусь), 1923–26 очолював Інститут художньої культури в Ленінграді, 1928–30 був професором Київського художнього інституту. Початок репресій в Україні проти інтелігенції змусив Казимира Малевича повернутися до Ленінграда. Один із основоположників нових напрямів в абстрактному мистецтві – супрематизму та кубофутуризму. 1916 заснував мистецьке об’єднання «Супремус». Автор книг «От кубизма к супрематизму» (Петроград, 1916) і «Супрематизм» (Витебск, 1920); статей «Спроба визначення залежності між кольором та формою у малярстві» // «Нова ґенерація», Харків, 1930, № 6–9; «Архітектура, станкове малярство та скульптура» // «Авангард», Київ, 1930, № 18. Учасник мистецьких виставок від 1910. Персональні – у Москві (1929) та Києві (1930). Поєднував у творчості принципи кубізму, футуризму та експресіонізму. Його мистецтво базується також на фольклорних засадах. Етнографічні риси, елементи іконопису найвиразніше простежуються у творах зрілого періоду. Серед учнів – Н. Генке-Меллер, Л. Лисицький. Деякі роботи зберігаються у Національному художньому музеї (Київ), Стедейлік-музеумі (Амстердам), Державному російському музеї (Санкт-Петербург), Державній Третьяковській галереї (Москва). Видано «Собрание сочинений» (Москва, 1995, т. 1; 1998, т. 2; 2000, т. 3; 2003, т. 4; 2004, т. 5). У Києві 2012 на честь митця названо вулицю. 2019 до 140-річчя від дня його народження Національний банк України випустив ювілейну монету номіналом 2 гривні.
Твори
«На сінокосі» (1908), «Автопортрет» (1908; 1933), «Дерево життя» (1909), «Жнива», «Лісоруб», «Селянка з коромислом і дитиною», «У церкві», «Село взимку», «Селянин у церкві» (усі – 1912), «Англієць у Москві» (1914), «Динамічна композиція», «Чорний квадрат на білому тлі», «Чорне коло», «Чорний хрест» (усі – 1915), «Супрематизм. Жовте і чорне» (1916), «Жниці», «Селянин», «Квітникарка» (усі – 1928), «Дачник», «На жнива. Марфа й Іванко» (усі – 1929), «Три постаті», «Жінка» (обидва – поч. 1930-х рр.), «Селянка», «Селяни», «Весна», «Святошин» (усі – 1930), «Дівчина з червоним древком» (1932), «Селянин поміж хрестом і мечем», «Де серп і молот, там смерть і голод» (обидва – 1933).
Література
Маркаде В. Селянська тематика в творчості Малевича // Сучасність. 1979. № 2; Найден О., Горбачов Д. Малевич мужицький // Хроніка–2000. 1993. № 3–4; Шатских А. Казимир Малевич. Москва, 1996; Побожій С. Казимир Малевич як педагог // Мистецтвознавство України: Зб. наук. пр. К., 2001. Вип. 2; Горбачов Д. Малевич і Україна. К., 2006; Маркаде Ж. К. Малевич. К., 2013.
Д. О. Горбачов