Ми у Facebook
ДОЛЛЕЖАЛЬ Микола Антонович (15(27). 10. 1899, с. Омельник Олександрівського пов. Катеринославської губ., нині Пологівського р-ну Запорізької обл. – 20. 11. 2000, Москва) – фахівець у галузі атомної енергетики. Академік РАН (1962). Двічі Герой Соціалістичної Праці (1949, 1984). Сталінська (1949, 1951, 1953) та Ленінська (1957) премії, Державна премія СРСР (1970, 1976). Закінчив Катеринославське реальне училище (нині Дніпро), Московське вище технічне училище (1923). Відтоді працював на підприємствах хімічної промисловості, зокрема у 1932–34 – технічний директор Ленінградського інституту азотного машинобудування (нині Санкт-Петербург); 1935–38 – головний інженер заводу «Більшовик» (Київ); 1942–53 – директор і науковий керівник НДІ хімічного машинобудування; 1953–86 – директор і науковий керівник, від 1986 – радник дирекції Науково-дослідного і конструкторського інституту енерготехніки (обидва – Москва); водночас викладав у Московському вищому технічному училищі: від 1961 – завідувач кафедри енергетичних машин і установок. Був головним конструктором перших радянських промислових реакторів, брав участь у побудові першої у світі АЕС, створенні ядерної енергоустановки для першого радянського атомного підводного човна. Один із розробників реакторів типу РБМК-1000, встановлених, зокрема, на ЧАЕС (після катастрофи 1986 порушувалося питання про їх недосконалість і небезпеку використання).
Праці
Расчет, конструирование и исследование химической аппаратуры и машин: Сб. статей. 1950; Коррозия и химическая стойкость материалов: Справоч. 1954 (співавт.); Канальный ядерный энергетический реактор. 1980 (співавт.); Конструирование ядерных реакторов: Учеб. пособ. 1982 (співавт.); У истоков рукотворного мира: Зап. конструктора. 1989; Ядерные энергетические установки: Учеб. пособ. 1990 (співавт.); усі – Москва.
П. М. Ворона