Ми у Facebook
ДУХОВ Микола Леонідович (13(26). 10. 1904, с. Веприк, нині Миргородського р-ну Полтавської обл. – 01. 05. 1964, Москва) – конструктор військової техніки. Генерал-лейтенант інженерно-технічної служби (1954). Доктор технічних наук (1953), член-кореспондент АН СРСР (1953). Тричі Герой Соціалістичної Праці (1945, 1949, 1954). Сталінська (1943, 1946, 1951, 1953) і Ленінська (1960) премії, Державна премія СРСР (1954). Закінчив Гадяцьку гімназію (нині Полтавської обл., 1920), Ленінградський політехнічний інститут (нині С.-Петербург, 1932). Від 1932 працював на Кіровському заводі у Ленінграді, зокрема брав участь у створенні першого радянського легкового автомобіля «Ленінград-1». 1936 перейшов у СКБ-2, де очолив конструкторську групу, що займалася модернізацією важкого танка Т-28. Наприкінці 1938 запропонував технічний проект важкого танка КВ-1. Танк успішно пройшов державні випробування і 1939 завод розпочав його серійний випуск. Микола Духов був провідним конструктором КВ-1 (1940 призначений заступником начальника СКБ-2), а також зробив значний внесок у створення КВ-2. З початком війни виїхав на Урал для налагодження виробництва танків КВ на Челябінському тракторному заводі (1943–48 – головний конструктор). Під його керівництвом проведено докорінну модифікацію середнього танка Т-34, розроблено конструкції нових типів важких танків КВ-1с, КВ-85, ЙС-1, -2, -3, а також самохідних артилерійських установок на їх базі. 1948 залучений до розроблення ядерної зброї, призначений заступником головного конструктора КБ-11 на спеціальному об’єкті «Арзамас-16». 29 серпня 1949 брав участь у випробуванні першої радянської атомної бомби. Запропонована ним конструкція вибухового пристрою названа «Дух». Від 1954 – директор, головний конструктор, науковий керівник філії № 1 КБ-11 (нині Всеросійський НДІ автоматики, який носить ім’я Миколи Духова). Засновник конструкторської школи з ядерних боєприпасів. 1981 у рідному селі встановлено погруддя Миколи Духова, 2004 ВР України ухвалила рішення про відзначення 100-річчя від його дня народження.
Література
Сергійчук В. Микола Духов. К., 1975; Орлов В. Выбор. Москва, 1975; Сергийчук Н. Щит Отчизны. К., 1989.
К. Д. Хоменко