Ми у Facebook
КІСТЯКІВСЬКИЙ Володимир Олександрович (30. 09(12. 10). 1865, Київ – 19. 10. 1952, Москва) – фізико-хімік. Доктор хімії (1910), професор (1903), академік АН СРСР (1929). Навчався в Університеті святого Володимира у Києві (1883–85), закінчив Санкт-Петербурзький університет (1889), де й працював 1896–1902. У 1889–90 удосконалював знання у Ляйпцизькому університеті (Німеччина) у лабораторії В. Оствальда; 1891–95 учителював. 1903–34 – професор Ленінградського політехнічного інституту (нині Санкт-Петербург, з перервою), де заснував першу в Росії лабораторію фізичної хімії і теоретичної електрохімії. 1918 у зв’язку з хворобою переїхав до Києва: 1919 обраний академіком УАН, обіймав посаду голови Хімічного комітету з виконання завдань для Червоної армії. 1920 виїхав для лікування на Південний Кавказ. 1922 повернувся у Петроград (нині Санкт-Петербург). 1930 організував у Ленінграді при АН СРСР Колоїдно-електрохімічну лабораторію, яку 1934 переведено у Москву і реорганізовано за ініціативою Володимира Кістяківського в однойменний інститут (до 1939 – директор, від 1939 – науковий консультант; від 1946 – Інститут фізичної хімії). Наукові дослідження у галузях електрохімії, колоїдної хімії, корозії металів і теорії рідин. Висунув ідею об’єднання хімічної теорії розчинів Д. Менделєєва і фізичної теорії електролітичної дисоціації С.-А. Арреніуса (1888); відкрив правило залежності висоти капілярного підняття рідини при температурі кипіння від молекулярної маси (1904, правило Кістяківського); склав і теоретично обґрунтував таблицю електродних потенціалів (1910); заснував новий науковий напрям – колоїдну електрохімію.
Праці
Разбор возражений на теорию электролитической диссоциации // Журн. Рус. физ.-хим. об-ва. Часть хим. 1902. Т. 34, вып. 1; Об одной закономерности для капиллярного подъема // Изв. С.-Петербур. политех. ин-та. 1913. Т. 20, вып. 1; Электрохимия. Т. 1–2. Петроград, 1912–16; Прикладная физическая химия. Ленинград, 1926. Ч. 1; Коллоидо-электрохимия // Математика и естествознание в СССР. Москва; Ленинград, 1938.
Література
Владимир Александрович Кистяковский. Материалы к библиографии ученых СССР. Сер. хим. наук. Вып. 10. Москва; Ленинград, 1948; Кротов И. В. Академик Владимир Александрович Кистяковский // Изв. АН СССР. Отделение хим. наук. 1950. № 6; Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Выдающиеся химики мира: Биогр. справоч. Москва, 1991; Морачевский А. Г., Шпак В. С. Работы академика В. А. Кистяковского в области теории пассивного состояния и коррозии металлов: К 250-летию открытия явления перехода металла в пассивное состояние // Журнал прикладной химии. 2001. Т. 74, вып. 3.
К. О. Каздобін