Лебедєв Сергій Олексійович | ukrainci.top


ISBN: 978-966-02-9999-3 (online)
DOI: 10.37068/b/9789660299993


Лебедєв Сергій Олексійович


Один iз провiдних вчених в галузi обчислювальної технiки. Розробник першої в СРСР електронної аналогової обчислювальної машини для рішення систем диференційних рівнянь. Під його керівництвом створено та введено в експлуатацію першу в СРСР і континентальній Європі Малу ЕОМ (МЕОМ) з програмою, що зберігалася в пам’яті.

Читати статтю


Енциклопедична стаття

ЛЕБЕДЄВ Сергій Олексійович (20. 10(02. 11). 1902, м. Нижнiй Новгород, Росія – 03. 07. 1974, Москва) – фахівець у галузi електротехнiки, автоматики та обчислювальної технiки. Доктор технічних наук (1939), академік АН УРСР (1945) та СРСР (1953). Ленінська (1966) та Сталінська (1950) премії, Державна премія СРСР (1969). Закiнчив Московське вище технічне училище (1928), де й викладав. Водночас працював молодшим науковим співробітником, невдовзі очолив групу, потім – лабораторію електричних машин, від 1936 – відділ автоматики Всесоюзного електротехнічного інституту. 1930 після виділення електротехнічного факультету Московського вищого технічного училища у Московський енергетичний інститут став його викладачем, а від 1936 – професор. 1946 – директор Iнституту енергетики АН УРСР; 1947–51 – директор, 1947–50 – завідувач лабораторії моделювання та обчислювальної техніки Iнституту електротехнiки АН УРСР (обидва – Київ); від 1950 – в Інституті точної механіки та обчислювальної техніки АН СРСР (Москва): 1953–73 – директор; водночас 1952–74 – завідувач кафедри електронних обчислювальних машин Московського фізико-технічного інституту. Дослідження присвяченi проблемам створення потужних об’єднаних енергосистем, їх стiйкостi та автоматизацiї. Один iз провiдних вчених в галузi обчислювальної технiки. 1977 Президiєю АН УРСР засновано премiю iмені С. Лебедєва. 1936 керував створенням моделі мереж змінного струму. 1939 дослідив підвищення статичної стійкості електропередачі за рахунок використання електронного регулятора напруги генератора, який не має зони нечутливості. Довів, що використання у законі регулювання не тільки відхилення, а й першої та другої похідних відхилення напруги забезпечує стійкість дальньої електропередачі на підвищеному рівні. 1940 побудував аналогову модель надпотужнішої тисячокілометрової лінії електропередачі. 1945 створив першу в СРСР електронну аналогову обчислювальну машину для рішення систем диференційних рівнянь. Довів, що штучну стійкість дальньої електропередачі можна забезпечити компаудуючим регулюванням за кутом ротора генератора. 1948 узагальнив ідеї про введення в закон регулювання чи компаудування похідних від відхилення відповідних параметрів, на основі чого створено регулятори збудження сильної дії потужності синхронних машин. 1948–49 розробив основні принципи побудови та структуру ЕОМ, впровадив принцип розпаралелювальня обчислювального процесу. Під його керівництвом 1949–51 створено та введено в експлуатацію першу в СРСР і континентальній Європі Малу ЕОМ (МЕОМ) з програмою, що зберігалася в пам’яті. МЕОМ була спроектована як машина паралельно-послідовної дії (арифметичний устрій – паралельної дії, пам’ять – послідовної). Велика ЕОМ (1953) побудована як ЕОМ паралельної дії. У наступній ЕОМ додалася сумісна за часом робота засобів ЕОМ, конвеєрний спосіб виконання операцій, багатопроцесорність тощо. Роботи, виконані Сергієм Лебедєвим під час перебування в Києві, заклали фундамент для подальшого швидкого розвитку комп’ютерної науки та техніки в Україні. Його лабораторія, де була створена МЕОМ та підготовлені кадри фахівців з обчислювальної техніки, стала базою для створення Обчислювального центру (1957), згодом Інституту кібернетики НАНУ (1961). Під його керівництвом розроблено 15 супер ЕОМ, починаючи з лампових та закінчуючи супер ЕОМ на інтегральних схемах. 1976 у місцевості Феофанія (нині Голосіївський район Києва) на честь Сергія Лебедєва названо вулицю; 1977 на будівлі Інституту електротехніки АН УРСР на вулиці В. Чкалова (нині О. Гончара), № 55б (нині приміщення Інституту геологічних наук НАНУ) та 2014 на будівлі лабораторії моделювання та обчислювальної техніки (нині належить Свято-Пантелеймонівському жіночому монастирю, вулиця Академіка Лебедєва, № 19) встановлено меморіальні дошки.

Праці

Устойчивость параллельной работы электрических систем. 2-е изд. Москва; Ленинград, 1934 (співавт.); Быстродействующая электронная счетная машина Академии наук СССР. Ч. 1: Общее описание машин. Ч. 2: Методика производства операций; Малая электронная счетная машина АН УССР. Москва, 1952 (співавт.); Электронные вычислительные машины и обработка информации. (Междунар. конф. в Дармштадте) // Вест. АН СССР. 1956. № 1; Общее описание БЭСМ и методика выполнения операций. Москва, 1959 (співавт.); Арифметическое устройство и устройство управления БЭСМ. Москва, 1960; Запоминающее устройство БЭСМ-2. Москва, 1962.

Література

Сергей Алексеевич Лебедев: Биобиблиография. К., 1978; Академік С. О. Лебедєв: Мат. наук. читань з циклу: «Видатні конструктори України». К., 2003; Комп’ютерний геній, що випередив час. У Києві відкрито меморіальну дошку на честь академіка С. О. Лебедєва // Світ. 2014. № 21–22.

Б. М. Малиновський

Інформація про статтю


Інформація про статтю

 Автор статті:

Б. М. Малиновський

Дата оприлюднення:

 2022

 Авторські права і ліцензія:

Статтю розміщено на умовах, викладених у розділі «Авторські права»

  Бібліографічний опис:

Лебедєв Сергій Олексійович // Знакові постаті українського походження у світовій цивілізації: енциклопедичне видання [електронний ресурс] / Редкол.: М. Железняк (відп. ред.), Я. Яцків, М. Андрейчин, Л. Дубровіна, М. Степаненко, М. Мельник, О. Іщенко. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. URL: https://ukrainci.top/article-1265

Нагору