БІЛАНЮК Олекса-Мирон Петрович (15. 12. 1926, с. Сянічок, нині Підкарпатського воєводства, Польща – 27. 03. 2009, м. Валінґфорд, шт. Пенсильванія, США) – фізик. Доктор фізичних наук (1957), іноземний член НАНУ (1992). Дійсний член УВАН у США (1975; від 1998 – президент) та НТШ (1975). Почесний доктор Львівського університету (2002). Премія імені К. Синельникова АНУ (1992). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2007). Закінчив Мічиґанський університет у м. Анн-Арбор (1956). У 1958–64 працював в університетах Рочестера та Буенос-Айреса; від 1964 – у Свартморському коледжі, штат Пенсильванія (від 1970 – професор). Дослідження у галузі експериментальної ядерної фізики. Співавтор теорії про можливість існування частинок, швидших від фотонів у вакуумі, так званих тахіонів, чим започатковано нову галузь теоретичної фізики. Опублікував матеріал про українських фізиків діаспори («Фізичний збірник НТШ», Л., 1992).
Праці
Завдання ядрових дослідів // Вісті укр. інженерів. 1959. Ч. 1(162); Meta-Relativity // American J. Physical. 1962. Vol. 30 (співавт.); Diproton and the H3(d,t)He2 Reaction // Phys. Lett. 1963. Vol. 7 (співавт.); Reliability of Fractional Registry of Nuclear Spectra // Nuclear Instruments and Methods. 1966. Vol. 44 (співавт.); Джордж Ґамов, 1904–1968 // Наук.-тех. вісн. Торонто; Мюнхен, 1986. Ч. 2.
Д. Т. Таращенко