ОКСАНЧЕНКО Олександр Якович (26. 04. 1968, с. Маломихайлівка Покровського, нині Синельниківського р-ну Дніпропетровської обл. – 25. 02. 2022, Київ, похований 06. 03. 2022 у м. Миргород Полтавської обл.) – військовик. Полковник. Герой України (2022, посмертно). Медаль «За військову службу Україні» (2013), орден Данила Галицького (2016). Закінчив Харківське вище військове авіаційне училище льотчиків імені С. Грицевця (1989). Відтоді до 2018 пройшов шлях від льотчика-інструктора до заступника командира військової частини з льотної підготовки. 1989–96 служив у Дніпропетровську (нині Дніпро), 1996–2022 – у м. Миргород у 831-й бригаді тактичної авіації Повітряних сил Збройних сил України. В останні роки був інструктором. Пілотував літаки Л-39, МіГ-21, Су-27 (загальний наліт понад 2000 годин). 2014 Олександр Оксанченко перебував на бойовому чергуванні на аеродромі Бельбек у Криму. Під час лютневої російської агресії прикривав із повітря українських військових і залишився вірним Україні. Згодом виконував завдання в зоні проведення антитерористичної операції на Сході України. Представляв Україну в авіаційних пілотажних показах у Великій Британії, Угорщині, Румунії, Польщі, Словаччині, Чехії, Данії, Бельгії, Мальті. 2016 визнаний найкращим виконавцем фігур вищого пілотажу, а 2018 ― найкращим пілотом на «Czech International Air Fest». 2017 у Великій Британії здобув перемогу в номінації «Найкращий пілотаж серед країн-партнерів НАТО» на міжнародному авіаційному показі «The Royal International Air Tattoo». Від 2018 ― почесний громадянин Миргорода. 2020 був обраний депутатом Миргородської міської ради 8-го скликання. Загинув у повітряному бою над Києвом, відволікаючи на себе ворожу авіацію. До кінця травня 2022 у Сьєрра-Леоне випустили щонайменше 19 марок на підтримку України, зокрема й на відзначення Олександра Оксанченка. На його честь перейменовано вулицю у м. Кременчук Полтавської обл., його ім’ям названо вулицю у Миргороді.
М. І. Степаненко