Снітко Андрій Володимирович

СНІТКО Андрій Володимирович (25. 01. 1996, с. Гораймівка Маневицького, нині Луцького р-ну Волинської обл. – 20. 08. 2014, м. Іловайськ Харцизької міськради, нині Донецького р-ну Донецької обл., похований у смт Маневичі) – правоохоронець. Герой України (2016, посмертно). Після закінчення 2013 Маневицької школи № 1 став студентом факультету фізичної культури, спорту та здоров’я Східноєвропейського університету імені Лесі Українки (Луцьк). Через кілька місяців поїхав у Київ, де був активним учасником Революції гідності. У травні 2014 вступив до батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Азов» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській обл., у складі якого 13 червня визволяв м. Маріуполь Донецької обл. від російських бойовиків. Загинув під час бою, накривши своїм тілом ворожу гранату, завдяки чому врятував життя двом бойовим побратимам. 2015 ім’я Андрія Снітка присвоєно рідній школі, на її будівлі встановлено меморіальну дошку. У тому ж році в Маневичах на його честь названо вулицю. 20 жовтня 2016 в Маневицькому краєзнавчому музеї відбулася презентація книжки про Андрія Снітка «Він став героєм у бою», упорядкованої його однофамільцем, гораймівським краєзнавцем Анатолієм Снітком і видана у Києві. У жовтні 2018 на фасаді головного корпусу рідного закладу вищої освіти встановлено меморіальну дошку пам’яті студентів, які загинули під час антитерористичної операції, – Андрія Снітка, Артема Карабана та Станіслава Потапчука.

М. Г. Железняк

Інформація про статтю