Лоскот Євген Олександрович

ЛОСКОТ Євген Олександрович (22. 06. 1983, Чернігів – 07. 09. 2014, с. Весела Гора Слов’яносербського, нині Луганського р-ну Луганської обл., 09. 09. 2015 похований у смт Десна Козелецького, нині Чернігівського р-ну) – військовик, громадський діяч. Капітан. Герой України (2017, посмертно). Після здобуття середньої освіти (2000) в Десні проходив строкову службу в 101-й бригаді охорони Генерального штабу Міністерства оборони України в Києві. Закінчивши Одеський інститут сухопутних військ, 2006 повернувся до Десни, де розпочав військову службу на посаді командира взводу в 354-му навчальному механізованому полку 169-го навчального центру Сухопутних військ Збройних сил України. 2010 став членом Козелецької районної організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода». 2011 звільнився з лав Збройних сил України в званні капітана та зосередився на громадсько-політичній діяльності. Взимку 2013–14 перебував на Майдані Незалежності в Києві, де був активним учасником Революції гідності, зокрема Автомайдану. 20 січня 2014 отримав поранення в обличчя гумовою кулею під час сутички з бійцями «Беркуту» на вул. Грушевського. 18–20 лютого 2014 захищав Майдан. У березні 2014 як доброволець мобілізований Козелецьким районним військкоматом. Був призначений на посаду заступника командира роти з озброєння розвідувальної роти 1-ї окремої гвардійської танкової бригади механізованих і танкових військ Сухопутних військ Збройних сил України у військову частину в смт Гончарівське Чернігівського р-ну Чернігівської обл. Від квітня 2014 Євген Лоскот брав участь в антитерористичній операції на Сході України, зокрема в боях поблизу сіл Жовте, Раївка, Сабівка Слов’яносербського р-ну, м. Лутугине (усі – нині Луганського р-ну), за стратегічні блокпости. 5 червня виконував бойові завдання з оборони Луганського аеропорту. 5 вересня під час кровопролитних боїв залишився під Луганськом прикривати відхід основної тактичної групи. 7 вересня з двома бійцями несподівано для ворога на бойовій машині піхоти атакував польовий командний пункт противника зі значною кількістю позашляховиків, танком та іншою військовою технікою, яку українські воїни таранили та знищували. Проте їхню бойову машину, що вже залишала розташування, підбив ворожий танк. Один із бійців екіпажу зміг повернутися до своїх, другий потрапив у полон; Євген Лоскот зв’язався з добровольчим батальйоном «Айдар» і скоригував артилерійський вогонь, яким було розбите вороже угруповання. Згодом поранений капітан потрапив в оточення та прийняв бій на закинутій фермі поблизу с. Весела Гора. Після закінчення набоїв він підірвав себе гранатою. 22 червня 2015 тіло Євгена Лоскота виявили пошуковці Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»), 2 вересня ідентифіковано за результатами експертизи ДНК. У лютому 2016 одну з вулиць у смт Козелець названо його ім’ям; від того ж року в с-щі проводиться турнір його пам’яті з більярду. Ім’я Героя викарбуване на пам’ятному знаку «Захисникам України» в Десні. На території розташування бригади в Гончарівському встановлено пам’ятну плиту. У грудні 2016 в Києві презентовано колекційну марку на честь кількох воїнів, які загинули на Донбасі; на ній зображено і Євгена Лоскота.

Н. В. Попович-Кузнецова

Інформація про статтю