Ми у Facebook
КОВАЛЕНКО Юрій Вікторович (16. 07. 1977, м. Бершадь, нині Гайсинського р-ну Вінницької обл. – 15. 07. 2014, с. Провалля Свердловського, нині Довжанського р-ну Луганської обл., похований 24. 07. 2014 у с. Флорине Бершадського, нині Гайсинського р-ну) – військовик. Підполковник. Герой України (2015, посмертно). Закінчив Одеський військовий інститут сухопутних військ (1998). Відтоді служив у смт Гвардійське Новомосковського р-ну Дніпропетровської обл., Дніпропетровську (нині Дніпро) та Кіровограді (нині Кропивницький). З початком російської агресії проти України його загін охороняв військові об’єкти на Сході України, супроводжував вантажі та брав участь у розвідувальних операціях і боях. У червні 2014 забезпечив прохід через брід біля с. Кожевня Шахтарського (нині Горлівського) р-ну Донецької обл. військових колон вздовж кордону для блокування шляхів постачання ворога. Юрій Коваленко першим перейшов р. Міус. Потім його загін йшов в авангарді та без втрат вивів підрозділи Збройних сил України до с-ща Довжанське та м. Червонопартизанськ (нині Вознесенівка Довжанського р-ну). Група 3-го полку спеціального призначення під його командуванням тричі штурмувала пропускний пункт «Ізварине» в однойменному смт (нині Довжанського р-ну) та вибивала російські війська. Загинув унаслідок ворожого обстрілу з мінометів. На його честь у грудні 2015 перейменовано вулицю в рідному місті, у лютому 2016 – у Кропивницькому. На фасаді Бершадської школи № 3, де він навчався, встановлено меморіальну дошку (квітень 2015), на будівлях коледжу статистики в Кропивницькому (травень 2016) та Бершадського районного будинку культури (травень 2016) – анотаційні дошки. Ім’я та портрет Героя викарбувані на Алеї загиблих в АТО мешканців Кіровоградщини (фортеця святої Єлизавети, Кропивницький). На території Національного університету оборони України імені І. Черняховського в Києві відкрито стелу з його іменем. У жовтні 2016 «Укрпошта» продовжила випуск серії художніх маркованих конвертів під назвою «Героям Слава!», один з яких присвячений Юрію Коваленку.
Н. В. Попович-Кузнецова