УКРАЇНЕЦЬ Владислав Петрович (05. 12. 1999, м. Хмільник Вінницької обл. – 24. 02. 2022, поблизу смт Антонівка Херсонського р-ну Херсонської обл., перепохований 20. 11. 2022 у рідному місті) – військовик. Лейтенант. Герой України (2022, посмертно). Навчався у Кам’янець-Подільському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою (Хмельницька обл., 2014–16). Закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного у Львові (2020). Від липня того ж року служив командиром 2-го механізованого взводу 10-го окремого мотопіхотного батальйону (смт Тростянець Гайсинського р-ну Вінницької обл.) 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Я. Гандзюка Сухопутних військ Збройних сил України. Брав участь в операції Об’єднаних сил на Сході України. У перший день повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну 24 лютого 2022 прикривав відхід українських підрозділів. Загинув під час прориву окупантів на Антонівському мосту, що сполучає Херсон і Антонівку (правий берег Дніпра) з м. Олешки Херсонського р-ну та іншими лівобережними населеними пунктами Херсонської обл. На час смерті дружина Владислава Українця була вагітною. 8 вересня у нього народився син Андрій. Небайдужі місцеві мешканці поховали убитих українських бійців, а після звільнення Херсону показали місце захоронення. 19 листопада 2022 рештки тіла Владислава Українця повернули його рідним. Його прізвище й ім’я занесено до Книги пошани та пам’яті «Гордість Хмільника» (посмертно). Перейменовано одну з найбільших вулиць рідного міста – Кутузова (з провулком) – на вулицю Владислава Українця.
М. Г. Железняк, М. В. Юрчишин, О. В. Тендерис