Савченко Надія Вікторівна | ukrainci.top


ISBN: 978-966-02-9999-3 (online)
DOI: 10.37068/b/9789660299993


Савченко Надія Вікторівна


Герой України, який здобув це звання, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність держави під час російської агресії

Читати статтю


Енциклопедична стаття

САВЧЕНКО Надія Вікторівна (11. 05. 1981, Київ) – військовик, політична діячка. Герой України (2015). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2014). Після закінчення школи № 238 (1998) здобула фах модельєра-дизайнера та протягом року навчалася на факультеті філології й масових комунікацій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» в Києві. Відтоді служила радисткою у залізничних військах. Потім підписала контракт на службу в 95-й аеромобільній бригаді в Житомирі. 2004–05 протягом 6-ти місяців як стрілець 3-ї роти 72-го окремого механізованого батальйону перебувала з миротворчою місією в Іраку. 2005–09 навчалася у Харківському університеті Повітряних cил. Після цього проходила службу штурманом-оператором Мі-24 3-го окремого полку армійської авіації Сухопутних військ Збройних cил України у м. Броди (нині Золочівського р-ну) Львівської обл. Брала участь у Революції гідності на Майдані Незалежності в Києві, зокрема у сутичках з беркутівцями 19 січня 2014 на вул. М. Грушевського. Навесні 2014 стала добровольцем батальйону «Айдар», у складі якого перебувала в зоні проведення антитерористичної операції на Сході України. 17 червня під час бою поблизу с-ща Металіст Слов’яносербського (нині Луганського) р-ну Луганської обл. потрапила в полон до терористів. На початку липня її вивезли на територію РФ. Російські ЗМІ та влада звинуватили Надію Савченко у корегуванні вогню, що призвів до загибелі 2-х російських журналістів, хоча фізично це було неможливо, бо вона в цей час вже перебувала у полоні бойовиків. За звільнення Надії Савченко, окрім української сторони, виступала вся міжнародна спільнота. 22 березня 2016 російський суд засудив її до 22-х р. ув’язнення, 25 травня того ж року її обміняли на полонених РФ. Ще під час перебування в російському слідчому ізоляторі розпочалася політична кар’єра Надії Савченко. 14 вересня 2014 з’їзд партії «Батьківщина» одноголосно прийняв її в лави партії та висунув кандидаткою в депутати Верховної Ради України, віддавши 1-е місце в передвиборчому списку. У листопаді 2014 вона стала народним депутатом України. Була членом Комітету з питань національної безпеки і оборони. Від грудня 2014 до грудня 2016 – делегат Парламентської асамблеї Ради Європи. У жовтні 2016 вийшла з партії «Батьківщина». У квітні 2017 політична партія «Наступ» змінила назву на «Громадська платформа Надії Савченко» й обрала позафракційну Надію Савченко своїм головою. Окрім законотворчої діяльності, відзначилася кількома скандальними ситуаціями. 22 березня 2018 Верховна Рада України надала згоду на арешт Надії Савченко на підставі матеріалів Генеральної прокуратури України щодо можливої підготовки до теракту та державного перевороту. 16 квітня 2019 Броварський суд Київської обл. ухвалив звільнити з-під варти Надію Савченко в залі судових засідань, мотивуючи це тим, що термін запобіжного заходу закінчився, а нового не було обрано.

О. В. Савченко

Інформація про статтю


Інформація про статтю

 Автор статті:

О. В. Савченко

Дата оприлюднення:

 2022

 Авторські права і ліцензія:

Статтю розміщено на умовах, викладених у розділі «Авторські права»

  Бібліографічний опис:

Савченко Надія Вікторівна // Знакові постаті українського походження у світовій цивілізації: енциклопедичне видання [електронний ресурс] / Редкол.: М. Железняк (відп. ред.), Я. Яцків, М. Андрейчин, Л. Дубровіна, М. Степаненко, М. Мельник, О. Іщенко. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. URL: https://ukrainci.top/article-1070

Нагору