Порхун Олександр Володимирович | ukrainci.top


ISBN: 978-966-02-9999-3 (online)
DOI: 10.37068/b/9789660299993


Порхун Олександр Володимирович


Герой України, який здобув це звання, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність держави під час російської агресії

Читати статтю


Енциклопедична стаття

ПОРХУН Олександр Володимирович (21. 01. 1987, Київ) – військовик, громадський діяч. Майор. Герой України (2015). Навчався у Київському військовому ліцеї імені І. Богуна (2002–04) та Одеському інституті Сухопутних військ (2004–06), закінчив Львівський інститут Сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного Національного університету «Львівська політехніка» за спеціальністю «бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів» (2008), Національний університет оборони України імені І. Черняховського в Києві за спеціальністю «бойове застосування та управління діями військових частин Сухопутних військ» (2017; на території закладу встановлено стелу з його іменем) та Університет державної фіскальної служби України за спеціальністю «правоохоронна діяльність» у м. Ірпінь Бучанського р-ну Київської обл. (2020, магістр). Від 2008 служив у 13-му окремому аеромобільному батальйоні 95-ї окремої аеромобільної бригади 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України у Житомирі. Пройшов шлях від командира аеромобільного взводу до командира батальйону. Від березня 2014 – учасник військових операцій у південних та східних областях України. Від квітня 2014 до січня 2016 – у зоні проведення антитерористичної операції на Донбасі. Відзначився умілими діями під час командування підрозділом у бойових зіткненнях при звільненні: у Луганській обл. – с. Степанівка, смт Чорнухине Перевальського (нині Алчевського) р-ну, міст Алчевськ, Красний Луч (нині Хрустальний Ровеньківського р-ну), Лисичанськ (нині Сіверськодонецького р-ну), смт Ізварине Краснодонської міськради (нині Довжанського р-ну); у Донецькій обл. – міст Єнакієве, Сніжне, Торез, Шахтарськ (нині усі – Горлівського р-ну), Ясинувата (нині Донецького р-ну), Краматорськ, Слов’янськ (нині Краматорського р-ну), Красноармійськ (нині Покровськ), смт Тельманове (нині Бойківське), Старобешеве (нині обидва – Кальміуського р-ну); а також г. Карачун. 1 липня 2014 поблизу с. Дякове неподалік українсько-російського кордону впродовж запеклого чотиригодинного бою підрозділ Олександра Порхуна знищив колону із півтора десятка вантажівок. У липні–серпні 2014 у складі окремої аеромобільної бригади здійснив рейд довжиною 470 км, із яких 170 км – тиловими районами ворога вздовж південних рубежів Донецької та Луганської областей. У січні 2015 батальйон під його командуванням був задіяний у бойових операціях із деблокування підрозділів Збройних сил у Донецькому аеропорту. Під час оборони командного пункту відбивав танкову атаку й зазнав контузії. У грудні 2017 звільнився з військової служби з правом носіння військової форми. Від 23 квітня 2020 – перший заступник Міністра у справах ветеранів України.

О. В. Савченко

Інформація про статтю


Інформація про статтю

 Автор статті:

О. В. Савченко

Дата оприлюднення:

 2022

 Авторські права і ліцензія:

Статтю розміщено на умовах, викладених у розділі «Авторські права»

  Бібліографічний опис:

Порхун Олександр Володимирович // Знакові постаті українського походження у світовій цивілізації: енциклопедичне видання [електронний ресурс] / Редкол.: М. Железняк (відп. ред.), Я. Яцків, М. Андрейчин, Л. Дубровіна, М. Степаненко, М. Мельник, О. Іщенко. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. URL: https://ukrainci.top/article-1066

Нагору