Павлюк Олександр Олексійович | ukrainci.top


ISBN: 978-966-02-9999-3 (online)
DOI: 10.37068/b/9789660299993


Павлюк Олександр Олексійович


Герой України, який здобув це звання, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність держави під час російської агресії

Читати статтю


Енциклопедична стаття

ПАВЛЮК Олександр Олексійович (20. 08. 1970, м. Новоград-Волинський Житомирської обл.) – військовий діяч. Генерал-лейтенант (2018). Герой України (2022). Медаль «За військову службу Україні» (2007). Орден Богдана Хмельницького 3-го (2012) та 2-го (2016) ступенів. Закінчив Харківське гвардійське вище танкове командне училище (1991), Національний університет оборони України імені І. Черняховського у Києві (2004, 2017). У 1991–93 служив командиром танкового взводу 47-ї гвардійської танкової дивізії (м-ко Гіллерслебен, Німеччина); 1993–2010 – у 30-й окремій механізованій бригаді імені князя Костянтина Острозького у Новоград-Волинському: 1993–97 – командиром танкової роти, 1997–99 – заступником начальника штабу танкового полку, 1999–2003 – командиром танкового батальйону, 2005–06 – заступником командира бригади, 2007–10 – начальником штабу. 2006–07 – командир українського миротворчого контингенту в Косово. 2010–15 – командир 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила у м. Яворів Львівської обл. У березні 2014 залучений до відбиття російської збройної агресії проти України. Під його командуванням бригада брала участь у боях за звільнення міст Слов’янськ, Красний Лиман (нині Лиман), Краматорськ (усі нині – Краматорського р-ну Донецької обл.), Лисичанськ (нині Сіверськодонецького р-ну Луганської обл.) та інших населених пунктів на Донбасі. 11 липня бригада зазнала важких втрат у результаті ракетної атаки російських військ поблизу с. Зеленопілля (нині Довжанського р-ну Луганської обл.). 6–7 серпня частини бригади, що утримували рубежі поблизу м. Свердловськ (нині Довжанськ) та на інших ділянках південної оперативної зони, взяли участь у так званому Ізваринському прориві – виведенні українських підрозділів із часткового напівоточення вздовж українсько-російського кордону. Завдяки вмілим та рішучим діям особового складу вихід відбувся у визначені терміни, з мінімальними втратами. Після відновлення сил та доукомплектування бригада під командуванням Олександра Павлюка повернулася до виконання завдань за призначенням на Сході України. Від березня 2017 – командувач військ Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України; від літа 2020 – начальник підготовки Командування Сухопутних військ Збройних сил України. Від 28 липня 2021 до 15 березня 2022 – командувач операції Об’єднаних сил. У цей період, ведучи тяжкі бої з переважаючими силами противника, військові частини Об’єднаних сил Збройних сил України під його командуванням втримали Сіверськодонецьк, Лисичанськ, м. Попасна Сіверськодонецького р-ну та інші міста Донецької та Луганської областей. Незважаючи на артилерійські обстріли, ракетні удари та авіаційні бомбардування мирних мешканців, продовжувалася оборона м. Маріуполь Донецької обл., заблокованого російськими військами. Як досвідчений бойовий командир, він передбачив орієнтовну дату повномасштабного нападу військ РФ на суверенну Україну та встиг підготувати підпорядковані підрозділи до ефективного спротиву. Від 15 березня до 21 травня 2022 – голова Київської обласної військової адміністрації. Олександру Павлюку було доручено організацію оборони та забезпечення столиці України.

О. В. Савченко

Інформація про статтю


Інформація про статтю

 Автор статті:

О. В. Савченко

Дата оприлюднення:

 2022

 Авторські права і ліцензія:

Статтю розміщено на умовах, викладених у розділі «Авторські права»

  Бібліографічний опис:

Павлюк Олександр Олексійович // Знакові постаті українського походження у світовій цивілізації: енциклопедичне видання [електронний ресурс] / Редкол.: М. Железняк (відп. ред.), Я. Яцків, М. Андрейчин, Л. Дубровіна, М. Степаненко, М. Мельник, О. Іщенко. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. URL: https://ukrainci.top/article-1055

Нагору