Літун Андрій Миколайович

ЛІТУН Андрій Миколайович (11. 07. 1984, смт Вилок Виноградівського, нині Берегівського р-ну Закарпатської обл. – 06. 03. 2022, Запорізька обл., похований 10. 03. 2022 у м. Мукачево Закарпатської обл., де жив зі своєю родиною) – військовик. Підполковник. Герой України (2022, посмертно). Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2016). Закінчив Мукачівський ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою (2001) та Одеський інститут Сухопутних військ (2006). У Збройних силах України пройшов шлях від командира взводу до командира 1-го гірсько-штурмового батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Від 2014 брав участь в антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на Сході України, зокрема в боях за м. Красногорівка Мар’їнського р-ну, с-ще Піски Ясинуватського р-ну (нині обидва – Покровського р-ну Донецької обл.) та смт Станиця Луганська (нині Щастинського р-ну), м. Щастя (обидва – Луганської обл.). У січні–лютому 2015 підрозділ закарпатців на чолі з Андрієм Літуном героїчно тримав оборону поблизу м. Дебальцеве (нині Горлівського р-ну) Донецької обл. Потім він зумів вивести підлеглих з цього плацдарму, уникнувши оточення та значних втрат. Натомість сам отримав тяжке поранення. З перших днів широкомасштабного вторгнення військ РФ в Україну в лютому 2022 батальйон під командуванням Андрія Літуна стримував противника на південному напрямку. Завдяки його вмілому керівництву було відбито низку ворожих атак на Запорізькому напрямку, знищено до 18-ти одиниць колісної та до 20-ти одиниць броньованої техніки, значну кількість живої сили ворога. Загинув у командно-спостережному пункті, що був розстріляний із ворожих танків та артилерії. У м. Мукачево на його честь перейменовано вулицю (2022).

О. С. Іщенко

Інформація про статтю