Кизило Андрій Олександрович | ukrainci.top


ISBN: 978-966-02-9999-3 (online)
DOI: 10.37068/b/9789660299993


Кизило Андрій Олександрович


Герой України, який здобув це звання, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність держави під час російської агресії

Читати статтю


Енциклопедична стаття

КИЗИЛО Андрій Олександрович (02. 05. 1993, м. Умань Черкаської обл. – 29. 01. 2017, м. Авдіївка, нині Покровського р-ну Донецької обл., похований 02. 02. 2017 в рідному місті) – військовик. Майор (посмертно). Герой України (2017, посмертно). Навчався в Київському військовому ліцеї імені І. Богуна (2008–10), закінчив факультет бойового застосування військ Національної академії сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного у Львові (2014). Відтоді служив у 72-й окремій механізованій бригаді в м. Біла Церква Київської обл. Від липня 2014 як командир роти брав участь в антитерористичній операції на Донбасі, зокрема в боях за села Петрівське Волноваського р-ну та Новоласпа Бойківського (нині Кальміуського) р-ну . Понад півтора роки особовий склад роти під його командуванням тримав оборону в полях поблизу м. Волноваха. 2015 старший лейтенант Андрій Кизило був визнаний найкращим командиром роти в секторі «М». Згодом призначений заступником командира 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. У січні 2017 в промисловій зоні Авдіївки очолювана ним штурмова група із 19-ти бійців виявила ворожу диверсійно-розвідувальну групу та вступила з нею в бій; противник був вимушений відступити до своїх позицій. У той час розпочався артилерійській обстріл з ворожого боку. Андрій Кизило ухвалив рішення зайняти взводний опорний пункт супротивника задля збереження життя своїх підлеглих. Внаслідок бою ворог втратив 20 бойовиків, одного взяли в полон. Командир штурмової групи загинув із двома бійцями – молодшим сержантом Володимиром Бальченком і солдатом Дмитром Оверченком – від прямого влучання міни калібру 120 мм в окоп. На тому місці побратими з 72-ї окремої механізованої бригади встановили пам’ятний знак. Відвойовану позицію «Алмаз» в авдіївській промзоні на його честь перейменовано на «Орел». У березні 2017 Андрія Кизила навічно зараховано до 1-ї навчальної роти Київського військового ліцею імені І. Богуна, де облаштовано куточок пам’яті, а у квітні цього ж року на фасаді будівлі встановлено меморіальну дошку. У липні 2017 його ім’ям названо одну з вулиць рідного міста, а в листопаді 2019 – Києва. Почесний громадянин Умані (від 2017).

С. І. Очеретянко

Інформація про статтю


Інформація про статтю

 Автор статті:

С. І. Очеретянко

Дата оприлюднення:

 2022

 Авторські права і ліцензія:

Статтю розміщено на умовах, викладених у розділі «Авторські права»

  Бібліографічний опис:

Кизило Андрій Олександрович // Знакові постаті українського походження у світовій цивілізації: енциклопедичне видання [електронний ресурс] / Редкол.: М. Железняк (відп. ред.), Я. Яцків, М. Андрейчин, Л. Дубровіна, М. Степаненко, М. Мельник, О. Іщенко. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. URL: https://ukrainci.top/article-1025

Нагору