Жук Андрій Сергійович

ЖУК Андрій Сергійович (03. 05. 1984, Запоріжжя – 27. 05. 2016, поблизу с. Богданівка Волноваського р-ну Донецької обл., похований 30. 05. 2016 у м. Хмельницький на Алеї Героїв) – військовик. Майор (посмертно). Герой України (2019, посмертно). Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2016, посмертно). Закінчив Національну академію Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького у Хмельницькому (2005). Відтоді до 2010 служив начальником прикордонної застави Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на Закарпатті. Потім мешкав в Одесі. 2013–14 – командир взводу охорони роти Регіонального центру радіоелектронної розвідки «Південь» Сухопутних військ Збройних сил України. Після трагічних травневих подій 2014 в Одесі пішов добровольцем на фронт. Від серпня того ж року – у 3-му батальйоні 72-ї окремої гвардійської механізованої бригади: командир взводу, командир роти, начальник штабу батальйону, командир батальйону. Брав участь у боях у Донецькій обл. – поблизу смт Старобешеве (нині Кальміуського р-ну), сіл Петрівське та Старогнатівка й у секторі «М» у Волноваському р-ні. Загинув у бою з ворожою диверсійно-розвідувальною групою. Оберігаючи менш досвідчених бійців, комбат сам пішов уперед для розвідки місця просування бойовиків. Андрій Жук отримав 6 кульових поранень, одне з яких виявилося смертельним. Помер під час евакуації до шпиталю. На його честь у Кам’янській загальноосвітній школі (Городоцький, нині Хмельницький р-н Хмельницької обл.), де він навчався, встановлено меморіальну дошку (жовтень 2016). Почесний громадянин Хмельницького (від жовтня 2016, посмертно).

М. Г. Железняк

Інформація про статтю