Ми у Facebook
ГУРНЯК Віктор Петрович (08. 06. 1987, с. Городниця Гусятинського, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 19. 10. 2014, с. Сміле Слов’яносербського, нині Алчевського р-ну Луганської обл., похований 22. 10. 2014 на Личаківському кладовищі у Львові біля пам’ятника «Пласту» на меморіалі Української Галицької Армії) – громадський діяч, фотокореспондент, військовик. Герой України (2021, посмертно). Залізний пластовий хрест «За заслуги у національно-визвольній боротьбі з утвердження Української держави» (2014, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2014, посмертно). Навчався у Тернопільській загальноосвітній школі № 27, закінчив Технічний коледж Тернопільського технічного університету імені І. Пулюя (2006). У 14-річному віці вступив до «Пласту». Належав до гуртка «Сірі вовки», що входив до куреня ч. 29 імені Ю. Старосольського. 2004 став одним із співзасновників і першим курінним куреня ч. 77 імені І. Гавдиди. Згодом був членом 15-го куреня УСП «Орден Залізної Остроги» імені С. Завойовника. Виховував членів юнацького гуртка «Орли». Керував інформаційною ділянкою в Тернопільському «Пласті». Організатор багатьох акцій і комендант крайового (всеукраїнського) табору «Легіон-11». Працював у г. «20 хвилин» (Тернопіль), редагував пластовий часопис «Цвіт України». Прес-секретар партії «ПОРА» в Тернопільській обл. (2004–05). Засновник і перший голова Тернопільського осередку Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Фундація регіональних ініціатив» (2005). З дитинства також захоплювався фотосправою. Від 2004 його фотороботи друкували в тернопільських ЗМІ. 2007 фото пожежі на горі Ай-Петрі, свідком якої він випадково став, потрапили у ТОП-тижня, їх опублікували рейтингові українські видання, зокрема й УНІАН. Відтоді співпрацював з багатьма інформагентствами. Співзасновник фотоагентства «LUFA». 2007 зіграв роль вояка УПА у відеокліпі «Не кажучи нікому» музичних гуртів «Тартак» і «Нічлава» та в документальному фільмі «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939–1941» Т. Химича. Був режисером кліпу на пісню «Мій Лицарський Хрест» Сашка Положинського, що написана 2008 у пластовому таборі «Легіон». Брав активну участь у Революції гідності. Готував репортажі із зимового Євромайдану. У березні 2014 вирушив до Сімферополя, де займався фотокореспондентською діяльністю та надавав допомогу українським військовим, які були заблоковані у своїх частинах. Протягом останнього часу мешкав у Львові. 2014 як волонтер Віктор Гурняк збирав кошти й закуповував необхідні речі, допомагав із транспортуванням і самостійно доправляв вантажі, забезпечуючи необхідним спорядженням бійців добровольчих батальйонів у зоні проведення антитерористичної операції на Сході України. У липні став співзасновником військово-патріотичної організації «Український легіон». У вересні добровольцем пішов служити у 24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар» Сухопутних військ Збройних сил України. Загинув від мінометного снаряду, коли під обстрілом вивозив поранених у р-ні 32-го блокпосту.
2014 відкрито фотовиставку 41-го автора на паркані будинку Профспілок (Майдан Незалежності) у Києві, серед яких були роботи Віктора Гурняка. У тому ж році організовано виставки його фотографій у м. Лисичанськ (нині Сіверськодонецького р-ну) Луганської обл., Польщі, Естонії та Німеччині. 10 грудня в Європарламенті були виставлені близько 50 фотографій із лінії фронту і визволених та окупованих міст зі Сходу України «Донбас: війна та мир», зроблені Віктором Гурняком і Максимом Музикою. Від 16 до 31 січня 2015 в Українському національному музеї в Чикаґо (США) тривала фотовиставка авторських робіт «Віктор Гурняк: дорога з Майдану». Його фотовиставка «Від Майдану до Війни» експонувалася у Львові, Івано-Франківську, Рівному й у «Мистецькому арсеналі» в Києві. У її експозиції – 35 майданних і воєнних фотографій, кілька персональних фотографій із сім’єю, а також остання його фоторобота (машина, на якій він їхав вивозити поранених). 2 лютого 2015 під час відкриття цієї виставки в «Українському домі» в Тернополі відбулася прем’єра документального фільму, в якому використано кадри з його особистого архіву, а також відгуки про нього друзів, побратимів з «Айдару» та рідних. На його честь на фасадах Технічного коледжу Тернопільського технічного університету імені І. Пулюя (червень 2015), Тернопільської загальноосвітньої школи № 27 (жовтень 2015) та будівлі Тернопільського «Пласту» (жовтень 2018) встановлено меморіальні дошки. Також у рідній школі облаштовано куток пам’яті з фотографіями Віктора Гурняка та інформацією про нього, а в серпні 2016 їй присвоєно його ім’я. Почесний громадянин Тернополя (від серпня 2015). 19 жовтня 2015 в пам’ять про Віктора Гурняка на стіні Музею зброї «Арсенал» у Львові реалізовано фотопроект Макса Левіна, Джозефа Сивенького, Маркіяна Лисейка та Петра Задорожного про війну на Донбасі. 28 січня 2016 в Тернопільській бібліотеці № 4 проведено фотовиставку Віктора Гурняка «Війна в моїй країні», 21 лютого 2020 у Чортківській загальноосвітній школі № 5 – фототовиставку «Від Майдану до Війни». 22 лютого 2019 скверу поблизу площі Героїв Євромайдану в Тернополі присвоєно назву «Сквер Волонтерів пам’яті Віктора Гурняка».
В. С. Муха