АНІЩЕНКО Олександр Григорович (17. 12. 1969, Суми – 05. 05. 2014, с. Семенівка Слов’янського, нині Краматорського р-ну Донецької обл., похований 07. 05. 2014 на Алеї почесних громадян у рідному місті) – правоохоронець. Полковник (посмертно). Герой України (2015, посмертно). Орден Богдана Хмельницького 3 го ступеня (2014, посмертно). Навчався у Сумському державному педагогічному інституті на факультеті фізичного виховання (1987–93). Водночас учителював. 1990–92 – у Сумській воєнізованій пожежній частині № 7. Від 1993 – у Службі безпеки України: від 2008 – заступник начальника Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів («Альфа») у Сумській області. У лютому 2014 під час Революції гідності був серед правоохоронців, що отримали наказ стріляти в мітингувальників, однак відмовився брати участь у цій злочинній спецоперації та написав рапорт. На початок травня того ж року обіймав посаду заступника начальника Сумської «Альфи». Під час боїв за м. Слов’янськ з російськими найманцями та бойовиками так званої ДНР поблизу с. Семенівка українська моторизована група, до якої входив Олександр Аніщенко, потрапила в засідку. У ході бою, що тривав більше години, маючи численні поранення, він продовжував вести вогонь і прикрив собою поранених товаришів від пострілу з гранатомета, внаслідок чого загинув. На його честь 2014 на фасаді будинку Сумської загальноосвітньої школи № 4 встановлено меморіальну дошку. 2015 «Укрпошта» випустила художній маркований конверт із серії «Героям Слава!», присвячений Олександру Аніщенку. 2016 його ім’ям названо одну з вулиць рідного міста.
В. С. Муха