Piddubnyi Ivan Maksymovych

ПІДДУБНИЙ Іван Максимович (26. 09(08. 10). 1871, с. Красенівка Золотоніського пов. Полтавської губ., нині Золотоніського р-ну Черкаської обл. — 08. 08. 1949, м. Єйськ Краснодарського краю, РФ) — борець, атлет. Заслужений артист РРФСР (1939), заслужений майстер спорту СРСР (1945). Командор ордена Почесного легіону (1911). Був вантажником у Севастопольському та Феодосійському портах у Криму. 1897 почав виступати в пересувному цирку І. Безкоровайного (Феодосія), потім працював у цирку Е. Труцці (Севастополь) та Цирку-вар’єте родини Санценбахер (Одеса): боровся «на поясах» та виконував оригінальні трюки з гирями і кульовими штангами. Відзначався великою силою, серед особистих рекордів — піднімання на біцепс штанги вагою 121 кг. Протягом усього спортивного життя носив металеву палицю вагою 19,5 кг, руками зав’язував вузлами цвяхи. У 1900 прибув до Києва, де працював у цирку братів Нікітіних, тоді ж у Київському атлетичному гуртку лікаря Є. Гарнич-Гарницького вперше познайомився з прийомами французької (нині греко-римська) боротьби. У 1903 році переїхав до Санкт-Петербурга, вивчав правила і прийоми французької боротьби в Атлетичному товаристві графа Г. Рибоп’єра. У 1903 вперше взяв участь у міжнародних змаганнях з французької боротьби за звання чемпіона світу (Париж), однак програв французу Р. ле Буше, який намастив своє тіло олією. У 1903—05 гастролював по Російській імперії. У 1905 знову взяв участь у міжнародних змаганнях, вперше виборов звання чемпіона світу з французької боротьби і утримував його протягом 5-ти років. 1905—09 гастролював у країнах Європи і Африки (не програв жодного поєдинку), 1925—27 — у США, де опанував новий стиль боротьби (вільну боротьбу). Після повернення оселився у м. Єйськ. Виступав і перемагав у різних містах колишнього СРСР. 1941 закінчив спортивні виступи. Під час німецької окупації в роки Другої світової війни відмовився від пропозиції виїхати до Німеччини на тренерську роботу. 1962 започатковано щорічні міжнародні змагання з класичної (греко-римської) боротьби на приз імені Івана Піддубного, 1990 у с. Красенівка — Всеукраїнське свято богатирської сили пам’яті Івана Піддубного. Відкрито музеї Івана Піддубного у м. Єйськ (1971; до 100-річчя від дня народження) і рідному селі (1991; до120-річчя від дня народження). 1996 «Укрпошта» до 125-річчя від дня народження Івана Піддубного видала марку, 2021 Національний банк України до 150-річчя від дня народження випустив ювілейну монету номіналом 2 гривні. На його честь названі вулиці у рідному селі, Києві, Дніпрі, Донецьку, Львові, Сумах, Харкові, Черкасах, містах Бахмач Ніжинського р-ну Чернігівської обл., Бориспіль Київської обл., Винники Львівського р-ну Львівської обл., Гнівань Вінницького р-ну Вінницької обл., Дружківка Краматорського р-ну Донецької обл., Золотоноша, Сміла Черкаського р-ну, Умань та Шпола Звенигородського р-ну Черкаської обл., Нікополь Дніпропетровської обл., Сокиряни Дністровського р-ну Чернівецької обл. 2015 Олімпійському коледжу в Києві присвоєно ім’я Івана Піддубного. Споруджено пам’ятники: у с. Красенівка (1990), м. Єйськ (2011), м. Феодосія (2021). У листопаді 2020 у м. Ананьїв Подільського р-ну Одеської обл. встановлено першу в Україні меморіальну дошку Івану Піддубному.

Література

Щербина Ю. В. Гирь восхитительный полет. К., 1998; Приліпко М. В. Іван Піддубний — сила України: Історико-документальне дослідження. Чк., 2006; Щербина Ю. В. Основи гирьового спорту. К., 2022.

Ю. В. Щербина

Article information