СТЕН Анна (від народження — Фесак Ганна Петрівна; 03. 12. 1908, Київ — 12. 11. 1993, м. Нью-Йорк, США) — актриса. Навчалася у театральній студії І. Чужого (І. Кожича), на кіновідділенні Київського театрального технікуму (від 1924; серед викладачів — режисер А. Лундін, сценарист М. Лядов, композитор М. Вериківський, письменники О. Дейч, М. Терещенко). Грала у Малому театрі в Києві. За сприяння відомого режисера К. Станіславського закінчила Академію кіномистецтва у Москві. Виступала у Першому робітничому театрі Пролеткульту в Москві. 1926 дебютувала в кіно. 1927 зіграла ролі у фільмах «Провокатор» (реж. В. Турин, Ялтинська кіностудія Всеукраїнського фотокіноуправління), «Дівчина з коробкою» (реж. Б. Барнет, Кіностудія ім. М. Горького), «Земля в полоні» (реж. Ф. Оцеп, «Міжрабпомфільм»). Згодом виїхала до Німеччини, де також знімалася у кіно. На запрошення американського продюсера С. Ґолдвіна 1932 переїхала до США. У Голлівуді Анна Стен знялася у 17-ти фільмах, серед яких: «Ми знову живі» (1934), «Шлюбна ніч» (1935), «Солдат удачі» (1955), «Черниця та сержант» (1962). У 1938 дебютувала на Бродвеї в п’єсі «Тригрошова опера» Б. Брехта. Анна Стен неодноразово повідомляла в ЗМІ про те, що є українкою, зокрема 1942 в інтерв’ю українському часопису «Ukrainian life». Від 1950-х рр. вона викладала в акторській студії, виступала у телепрограмах. Її ім’я увійшло в аннали історії світового кіно. 1962 актриса припинила свою діяльність у кінематографі і практикувала як малярка. Її картини виставлялися в Бостонському музеї, а Смітсонівський інститут улаштував європейське турне творів Анни Стен. 2010 в Одесі пройшов перший фестиваль німого кіно та сучасної музики «Німі ночі», один із сетів якого був присвячений Анні Стен.
Література
Is Anna Sten a Ukrainian? // The Ukrainian Weekly. 1937. № 52; Новікова О. Повернення Анни Стен // KINO-KOЛО. 2003. № 18; Її ж. Згадка про Анну Стен // Кіно-театр. 2007. № 1; Анна Стен, кінозірка з Бессарабки // Цалик С. Matrix-info. 2021, 9 грудня.
В. М. Войтенко