Strazhesko Mykola Dmytrovych

СТРАЖЕСКО Микола Дмитрович (17(29). 12. 1876, Одеса — 27. 06. 1952, Київ) — лікар-терапевт. Доктор медицини (1904), академік АН УРСР (1934), АН СРСР (1943), АМН СРСР (1944). Заслужений діяч науки УСРР (1934). Герой Соціалістичної Праці (1947). Закінчив Одеську гімназію (1894), медичний факультет Університету святого Володимира у Києві (1899). Удосконалювався у клініках Франції і Німеччини. Від 1902 працював у лабораторії І. Павлова у Санкт-Петербурзі. Від 1904 — старший ординатор терапевтичної клініки, 1908—19 — приват-доцент Університету святого Володимира, водночас 1907—19 — професор Жіночого медичного інституту, 1917—19 — завідувач терапевтичного відділення Міської лікарні (усі — Київ); 1919—22 — завідувач кафедри терапії Новоросійського університету в Одесі; 1922—27 — завідувач кафедри лікарської діагностики, 1927—37 — госпітальної терапії, 1929—52 — факультетської терапії Київського медичного інституту; водночас 1936—52 — засновник і директор Українського НДІ клінічної медицини (нині Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М. Стражеска» НАМНУ). Вивчав хвороби серця, гіпертонічну хворобу, ревматизм, сепсис, хвороби органів травлення. Спільно з В. Образцовим одним із перших поставив прижиттєвий діагноз тромбозу вінцевих судин серця та вперше у світовій літературі подав чіткий і розгорнутий опис його клінічної картини. Особливу увагу приділяв клінічно-експериментальному вивченню патології органів кровообігу, розробив вчення про функціональну недостатність кровообігу, був співавтором класифікації недостатності кровообігу. 1925 організував 1-й з’їзд терапевтів України. Був головою Терапевтичного товариства УРСР і Всесоюзного товариства терапевтів. У Києві встановлено меморіальні дошки Миколі Стражеску на фасаді будинку по вулиці Саксаганського, № 75, де раніше знаходився Український НДІ клінічної медицини (1975 мармурову дошку замінено на гранітну) та на фасаді будинку по вул. Володимирська, № 48-а, де в 1943—52 мешкав учений (1992 мармурову дошку замінено на бронзову; обидві — 1954, арх. І. Шмульсон). Біля будівлі Національного наукового центру «Інститут кардіології імені академіка М. Стражеска» НАМНУ встановлено пам’ятник вченому (1978, скульптор І. Шаповал, арх. І. Шемседінов). У Києві на його честь названо вулицю. Президією НАНУ засновано премію імені М. Стражеска. Комісією з державних нагород та геральдики при Президентові України встановлено Державну відомчу відзнаку «Медаль академіка М. Стражеска» (2001).

Праці

Атлас клинической гематологии. 1940 (співавт.); Основы физической диагностики заболеваний брюшной полости. 1951; Избранные труды: В 2-х т. 1955—56 (усі — Київ).

Література

Міхньов А. Л., Дупленко К. Ф. Основні напрямки наукової творчості М. Д. Стражеска // Нариси історії терапії в УРСР. 1960; Актуальные проблемы внутренней медицины и разработка их школой Н. Д. Стражеско. 1963; Николай Дмитриевич Стражеско: Библиогр. указ. лит-ры: к 100-летию со дня рождения. 1976; Коваленко В. М., Камінський О. Г. Академік М. Д. Стражеско і розвиток вітчизняної кардіології та ревматології. 2001; Коваленко В. М., Корнацький В. М. Академік Стражеско та сучасність. 2006 (усі — Київ).

В. Д. Догузов

Article information