Find us on Facebook
ЧУРЮМОВ Клим Іванович (19. 02. 1937, Миколаїв — 15. 10. 2016, Харків, похований у Києві) — астроном. Доктор фізико-математичних наук (1993), професор (1998), член-кореспондент НАНУ (2006). Член Міжнародного (1979) і Європейського (1992) астрономічних союзів, Української астрономічної асоціації (1992). Премія імені М. Барабашова НАНУ (2005). Орден «За заслуги» 3-го (2003) і 2-го (2009) ступенів. Закінчив Київський університет (1960). Відтоді досліджував іоносферу Землі на полярній геофізичній станції в бухті Тіксі (Якутія, РФ); від 1962 працював на заводі «Арсенал» (Київ); від 1965 — завідувач відділу астрометрії та малих тіл Сонячної системи Астрономічної обсерваторії, від 1998 — професор кафедри астрономії Київського університету. За сумісництвом від 2004 — директор науково-просвітницького центру «Київський планетарій». Отримав велику базу даних фотометричних та спектральних спостережень комет, астероїдів, планет та їх супутників, сонячної корони, полярних сяйв. У 1969 спільно з аспіранткою С. Всехсвятського С. Герасименко відкрив короткоперіодичну комету, названу Чурюмова—Герасименко (67P/Churyumov—Gerasimenko), 1986 разом із В. Солодовниковим (з Астрофізичного інституту Казахської РСР) — довгоперіодичну комету Чурюмова—Солодовникова (C/1986 N1 Churyumov—Solodovnikov). У 2004 до комети Чурюмова—Герасименко Європейське космічне агенство (ЄКА) відправило космічну місію «Розетта» з посадковим модулем «Філи» (12 листопада 2014 сів на комету), що досліджувала її у 2014—16. ЄКА нагородило відкривача комети Клима Чурюмова сертифікатом за підписами директора агентства та керівників проекту «Розетта». Брав активну участь у міжнародних програмах наземної підтримки космічних місій до комет Галлея (1983—87), Боррелі (2001), Вільда (2004), Темпеля I (2005), Чурюмова—Герасименко (2004—16) та ін., Марса (1992, 1994), супутників Марса — Фобоса і Деймоса («Фобос», 1988), астероїдів. Серед найбільш важливих наукових результатів Клима Чурюмова є: відкриття і дослідження двох нових комет — короткоперіодичної комети Чурюмова—Герасименко (1969 IV) і довгоперіодичної комети Чурюмова—Солодовникова; (1986 IX); розроблення уніфікованої методики візуальних спостережень комет з метою визначення їхніх фізичних параметрів; виявлення нових ефектів і закономірностей в нестаціонарних і еволюційних процесах в кометах; розроблення моделей великомасштабних хвильових і променевих структур в плазмових хвостах комет та їхня взаємодія з сонячним вітром; визначено параметри магнітного поля в плазмових хвостах низки комет і встановлено, що відрив хвоста проходить в момент перетину секторної структури міжпланетного магнітного поля; вперше в спектрі комети Скориченко—Джорджа (C/1989 Y1) зареєстровано емісію негативного іона вуглецю C2– та ін. Іменем Клима Чурюмова названа мала планета — (2627) Чурюмов (1984).
Праці
Комети та їх спостереження. К., 1980; Комета Галлея и ее наблюдения. Москва, 1985 (співавт.); Небо без чудес. К., 1987 (співавт.); Some results of the narrowband photometry of comet P/Halley (1986 III) // Astrophys. J. 1990 (співавт.); Астрономічна обсерваторія. 150 років. К., 1995; Шкільна астрономія: Підруч. В., 2008; Космічна загроза і кінець світу: реальність і міфи. К., 2012 (співавт.).
Література
Мельник О. К., Чурюмова Т. К. Свій серед зірок і комет: 75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову // Вісник НАНУ. 2012. № 3.
В. К. Розенбуш