Find us on Facebook
КАЛІНІН Костянтин Олексійович (24. 01(05. 02). 1887, Варшава – 22. 10. 1938, м. Воронеж, РФ) – авіаконструктор, один із засновників пасажирського літакобудування в Україні. Учасник 1-ї світової війни. Закінчив реальне училище та вчительську семінарію (1904). У 1906 за поширення революційних прокламацій заарештований на 4 місяці. 1907 вступив до 184-го Варшавського піхотного полку. 1909–12 навчався в Одеському піхотному училищі. 1912–13 – офіцер 3-ї Сибірської стрілецько-артилерійської бригади. У грудні 1913 переведений до військової частини на острові поблизу м. Владивосток (Росія), де вивчав доступну авіаційну літературу. Від лютого 1914 брав участь у польотах літаків місцевого авіазагону (від березня 1915 – ад’ютант начштабу артилерійського дивізіону). У березні–жовтні 1916 навчався у Гатчинській військовій авіаційній школі поблизу Петрограда (нині Санкт-Петербург), від жовтня 1916 – військовий льотчик 26-го корпусного авіазагону 9-ї армії на Румунському фронті. За знищення мосту через р. Бистриця у лютому 1917 нагороджений орденом св. Анни 3-го ступеня і призначений командиром авіазагону; першим застосував радіозв’язок для корегування артилерійського вогню. Від грудня 1918 – командир 1-го Волинського авіаційного дивізіону Армії УНР, від січня 1919 – інспектор Київського р-ну. 1920–22 навчався в Інституті інженерів Червоного Повітряного Флоту (відрахований за службу в українських військових частинах). 1923 призначений начальником виробництва авіаційного ремонтного заводу «Ремповітря-6» (Київ). 1924 запатентував конструкцію еліптичного крила. 1925 закінчив Київський політехнічний інститут. Темою його дипломного проекту став перший вітчизняний пасажирський літак К-1, що здійснив перший політ 26 липня 1925 і був рекомендований до серійного виробництва (проте жоден серійний екземпляр не був завершений). Від 1926 – головний конструктор АТ повітряних сполучень «Укрповітряшлях» (Харків) й одночасно 1-й директор та головний конструктор Харківського авіаційного заводу. 1927 випущено перший серійний літак К-2 та вдало проведено випробовування санітарного літака К-3, створених на базі К-1. У жовтні 1928 літак К-4 нагороджено золотою медаллю на Міжнародній авіаційній виставці (Берлін), а 1929 літак К-4 «Червона калина» здійснив рекордний на той час переліт за маршрутом Харків–Москва–Красноярськ. Того ж року розпочато серійне виробництво пасажирського літака К-5, що разом із попередником витіснив машини іноземних марок із повітряних ліній СРСР, до 1940 був основним лайнером «Аерофлоту» на внутрішніх лініях; експлуатували до 1943 (збудовано 260 екземплярів із різними двигунами). 1931 нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора УСРР. 1933 пройшов льотні випробовування К-7 – радянський експериментальний багатоцільовий літак-гігант, розрахований на 120 пасажирів (варіанти – бомбардувальник, десантний й важкий пасажирський); через недоліки в конструкції та у зв’язку з аварією під час чергової посадки був повернений на вдосконалення. 1935 у зв’язку зі зміною концепції радянського літакобудування створення 2-х нових зразків машини призупинили, а згодом всі роботи над літаком К-7 припинили взагалі. 1935–37 – головний конструктор Воронезького авіаційного заводу. 1936 збудовано дослідний екземпляр бомбардувальника К-13, який значно поступався за своїми характеристиками літаку ДБ-3. У 1937 створено перший у світовій практиці літакобудування безхвостий бомбардувальник К-12 («Жар-птица»), що став прототипом усіх сучасних надзвукових літаків. 1 квітня 1938 заарештований, за звинуваченням у антирадянській діяльності та шпигунстві засуджений до розстрілу (єдиний з усіх радянських репресованих авіаконструкторів). 1990 на його честь малу планету № 3347 названо «Костянтин».
Праці
Типы современных самолетов // Авиация и воздухоплавание. 1924. № 1; Воздушная артиллерия // Там само; Гидроавиация // Там само. № 2; Установи до авіо-спеціялізації при К.П.І. // КПІ–КСГІ: 25 років. 1898–1923 рр.: Ювіл. зб. К., 1924; Самолет «К-1» // Вест. Воздуш. Флота. 1926. № 3.
Література
Грацианский А. Н. О жизни и деятельности К. А. Калинина // Из истории авиации и космонавтики. Москва, 1975. Вып. 26; Його ж. Полет среди молний: Докум. рассказ. К., 1985; Савин В. С. Планета «Константин»: История авиации и страны сквозь призму жизни конструктора Калинина. Х., 1994; Його ж. Авиация в Украине: Очерки истории. Х., 1995; Татарчук В. В. Перші друковані праці К. О. Калініна з авіації // Мат. 4-ї Всеукр. наук. конф. «Актуал. питання історії техніки» (20–21 жовтня 2005 р.). К., 2005; Його ж. Маловідомі факти життя та діяльності авіаконструктора К. О. Калініна (1887–1938) // Сторінки історії: Зб. наук. пр. К., 2007. Вип. 25; Згуровський М. З. Перерваний політ: Костянтин Калінін, його життя і літаки // Згуровський М. З. Тернистий шлях до відродження: статті та інтерв’ю. К., 2010; Його ж. Киевские политехники – пионеры авиации, космонавтики, ракетостроения. 2-е изд. К., 2011; Черныш Н. Константин Калинин в Киеве // Авиация и время. 2011. № 1(118).
В. В. Татарчук