БЕНАРДОС Микола Миколайович (26. 07(07. 08). 1842, с. Бенардосівка Єлисаветградського пов. Херсонської губ., нині Мостове Вознесенського р-ну Миколаївської обл. – 08(21). 09. 1905, м. Фастів, нині Київської обл.) – фахівець у галузі електротехніки. Навчався на медичному факультеті Університету святого Володимира у Києві (1862–66, під час навчання винайшов зубну пломбу зі срібла) та в Петровській землеробській і лісовій академії (Москва, 1866–69). Жив і працював у Костромській губ. Росії, від 1884 – у Санкт-Петербурзі. 1898 повернувся в Україну та оселився у Фастові. Миколі Бенардосу належить бл. 200 винаходів і проектів у галузях електротехніки й електротехнологій, транспорту, побутової техніки тощо. Наприкінці 1870-х рр. створив акумулятори, баластні реостати, комутатори струму великої сили. У 1881 винайшов спосіб дугового зварювання, який застосував при монтуванні Міжнародної електричної виставки в Парижі й електростанції в Барселоні (Іспанія). Отримав патенти на спосіб зварювання й різання металів у багатьох країнах Європи, а також США (Російська привілегія № 11 982). Дугове зварювання вугільним електродом отримало назву спосіб Бенардоса. У 1885 у Санкт-Петербурзі створив товариство «Електрогефест», де продовжував розробку і впровадження методів зварювання. 1886 винайшов способи контактного (точкового і шовного) зварювання, розробив конструкції вугільних і плавких електродів, різні типи зварних з’єднань; запропонував пристрої для закріплення зварних виробів у потрібному положенні; створив кілька конструкцій зварювальних напівавтоматів і автоматів; устаткування і технологію підводного зварювання та різання, зварювання в струмені газу, декілька способів паяння, плавлення тощо. Розробив технологію ремонту «Царь-Колокола» (Москва). Частина його ідей випередила свій час: гребний гвинт із поворотними лопатями, електростанція на р. Нева в Санкт-Петербурзі, бетонні залізничні шпали, вирощування рослин в електричному полі, металеві колеса, фортифікаційні споруди, електрична гармата тощо. Винаходи вченого демонструвалися на всеросійських, всесвітніх і міжнародних виставках. Нагороджений медаллю Імператорського російського технічного товариства. 1981 за рішенням ЮНЕСКО відзначалося 100-річчя з дня винаходу електрозварювання. Миколі Бенардосу відкрито пам’ятники у Фастові й смт Лух Івановської обл. (РФ). Створено низку музеїв, зокрема у Фастові, а також у складі Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» (Київська обл.).
Праці
Проект парохода, переходящего мели и обходящего разные препятствия по рельсовому пути. С.-Петербург, 1890; Каталог изобретений потомственного дворянина Николая Николаевича Бенардоса. С.-Петербург, 1890; Проект снабжения г. С.-Петербург дешевым электрическим током для освещения и движения. С.-Петербург, 1892; Способ переправки войск через реки и другие препятствия, представляемые водой. С.-Петербург, 1896; Научно-технические изобретения и проекты. Избранные труды. К., 1982.
Література
J. Sarcia. Soudure électrique de Benardoz // Bul. Société d’encouragement pour l’industrie naturalle. 1887. № 6; Патон Б. Є. Винахід століття // Наука і життя. 1981. № 10; Чеканов А. А. Николай Николаевич Бенардос. Москва, 1983; Корниенко А. Н. У истоков «Электрогефеста». Москва, 1987; Шитюк М. М., Горбуров Є. Г., Горбуров К. Є. Бенардос Микола Миколайович // Шитюк М. М., Горбуров Є. Г., Горбуров К. Є. Землі української постаті знані: Навчальний посібник. М., 2011; Козачок Т. Найвідоміші винаходи українців: година спілкування: [Микола Миколайович Бенардос] // Шкільний світ. 2014. № 3; Христова Н. 200 изобретений Николая Бенардоса: [175 лет со дня рождения ученого с мировым именем, изобретателя электродуговой сварки Николая Николаевича Бенардоса] // Вечерний Николаев. 2017, 20 июля.
Р. О. Корнієнко