Find us on Facebook
МАЦІЄВИЧ Левко Макарович (01(13). 01. 1877, с. Олександрівка Чигиринського пов. Київської губ., нині смт Кропивницького р-ну Кіровоградської обл. – 24. 09(07. 10). 1910, Санкт-Петербург) – фахівець у галузі кораблебудування, льотчик, громадський діяч. Закінчив 3-ю Київську гімназію (1895), Харківський технологічний інститут (1901), Миколаївську морську академію (Санкт-Петербург, 1906). Під час навчання у Харкові входив до гуртка «Студентська громада», який видавав і популяризував українські книги, 1900 став співзасновником Революційної української партії. Від 1902 служив у Севастопольському порту, брав участь у створенні крейсера «Очаків» і броненосця «Іоанн Златоуст», розробив власні проекти комерційного пароплава та броненосного крейсера. У «Народному домі» Севастополя організував робітничий театр, який ставив українські п’єси, проводив заходи, присвячені пам’яті Т. Шевченка. 1903 брав участь в урочистостях з нагоди відкриття пам’ятника І. Котляревському в Полтаві. Фінансово підтримував український рух. 1907 здійснював нагляд за побудовою для російського флоту в м. Кіль (Німеччина) підводних човнів «Короп», «Карась», «Камбала». Від 1908 – помічник начальника КБ Морського технічного комітету Російської імперії (Санкт-Петербург). Водночас захопився авіацією. Запропонував низку оригінальних проектів підводних човнів, проекти систем протимінного захисту кораблів, авіаносця на 25 літаків тощо. Навесні 1910 разом із групою офіцерів виїхав до Франції, де навчався пілотажу (отримав диплом льотчика № 178) та знайомився із конструкціями літаків і дирижаблів (також відвідав Бельгію і Велику Британію). У вересні 1910 повернувся до Санкт-Петербурга. Загинув у авіакатастрофі. У Санкт-Петербурзі на місці загибелі встановлено пам’ятний знак Левку Мацієвичу (його ім’ям також названо площу), в Харкові – меморіальну дошку (на колишньому приміщенні технологічного інституту), в рідному селищі – меморіальну дошку на будинку, де він народився (скульптори А. Мацієвський, В. Френчко), та погруддя (скульптор В. Френчко), у Києві – меморіальну дошку (на колишньому приміщенні 3-ї гімназії).
Література
Сборник памяти Л. М. Мациевича. С.-Петербург, 1912; Коллард Ю. Спогади юнацьких днів (1897–1906 рр.): Українська студентська громада в Харкові і Революційна українська партія (РУП). Торонто, 1972; Сандул В. Підкорювач «Фармана» // Персонал Плюс. 2006, 6 квіт.; Панченко В. Є. Небо Левка Мацієвича. К., 2009; Небо Левка Мацієвича: Спогади, листи, фото. К., 2016.
К. Є. Науменко