ЛОЗИНО-ЛОЗИНСЬКИЙ Гліб Євгенович (25. 12. 1909(07. 01. 1910), Київ – 28. 11. 2001, Москва) – конструктор авіаційної та космічної техніки. Генерал-майор (1999). Доктор технічних наук (1985). Сталінська (1950, 1952) і Ленінська (1962) премії. Герой Соціалістичної Праці (1975). Закінчив Харківський механіко-машинобудівний інститут (1930). Відтоді працював на Харківському турбогенераторному заводі (брав участь у розробленні проекту першої вітчизняної парової конденсаційної турбіни великої потужності); від 1932 – у Харківському авіаційному інституті: від 1937 – заступник начальника бюро попереднього проектування (залучений до створення першого вітчизняного газотурбінного двигуна РТД-1); від 1939 – у Центральному котлотурбінному інституті (Ленінград, нині Санкт-Петербург), де продовжив роботу над проектами різних варіантів газотурбінних двигунів; від 1941 – у КБ А. Мікояна (Москва): від 1966 – головний конструктор. 1945 у Німеччині вивчав конструкції турбореактивних двигунів «Jumo» і «BMW». Учасник організації серійного виробництва літаків КБ А. Мікояна від МіГ-9 до МіГ-31 (до 1975 був головним конструктором останнього). Розробив унікальну багаторазову авіаційно-космічну систему «Спіраль», що складалася із орбітального пілотованого літака з ракетним прискорювачем і гіперзвукового літака-розгонника, однак після польоту американського багаторазового транспортного космічного корабля «Space Shuttle» проект «Спіраль» був зупинений. 1976–94 – головний конструктор і генеральний директор НВО «Молния» (Москва). Під його керівництвом створено й 1988 успішно запущено в космос орбітальний корабель «Буран», 1990–92 спільно з АНТК «Антонов» і британською фірмою «British Aerospase» велися роботи над проектом авіаційно-космічної системи на базі літака Ан-225 «Мрія».
Р. В. Пилипчук