МОРОЗОВ Олександр Олександрович (03(16). 10. 1904, с. Бєжиця, нині у складі м. Брянськ, РФ – 14. 06. 1979, Харків) – конструктор бронетанкової техніки. Генерал-майор-інженер (1945). Доктор технічних наук (1972). Двічі Герой Соціалістичної Праці (1943, 1974). Сталінська (1942, 1946, 1948) і Ленінська (1967) премії. Закінчив Харківський механічний технікум (1932). Від 1919 працював на Харківському паровозобудівному заводі № 183 спочатку діловодом, згодом – копіювальником, креслярем і конструктором. Брав участь у створенні перших у СРСР гусеничних тракторів «Комунар», під керівництвом О. Фірсова – танків серії БТ (трансмісія); розробленні дослідних танків А-20 і А-32, а також серійного Т-34. Після смерті М. Кошкіна – головний конструктор заводу № 183, що у жовтні 1941 евакуйований у м. Нижній Тагіл (РФ), де Олександр Морозов був головним конструктором Уральського танкового заводу № 183. Під його керівництвом удосконалено танк Т-34, розроблено дослідний танк Т-43 і серійний Т-34-85 (1943). Танки Т-44 (1944) і Т-54 (1945), створені під керівництвом Олександра Морозова, мали унікальні бойові характеристики та визначили тенденції подальшого розвитку світового танкобудування. Танків Т-54 і його глибокої модернізації Т-55 загалом виготовлено понад 70 000 одиниць – більше, ніж будь-яких інших, що зумовлено простотою конструкції, низькою ціною і високою ефективністю машин цього типу. Від 1951 – головний конструктор танків КБ-60М відновленого Харківського заводу транспортного машинобудування № 75 (від 1957 – «Завод ім. В. Малишева»). Олександр Морозов очолював розроблення танків Т-64 (1963) і Т-64А (1966). Завдяки застосуванню нового унікального танкового дизеля 5ТДФ (також сконструйовано на Заводі імені В. Малишева), вдалося створити машину, що має габарити, масу і рухливість середнього, а по броні й озброєнню перевершує важкі танки. Вперше у світі танк оснащено механізмом заряджання, що дозволило скоротити екіпаж до 3-х осіб та істотно зменшити об’єм бойового відділення. У 1966 організовано самостійне підприємство – Харківське КБ з машинобудування, начальником і головним конструктором якого став Олександр Морозов. 1972 з його ініціативи у Харківському політехнічному інституті відкрито кафедру колісних і гусеничних машин, що готує танкобудівників і нині носить ім’я свого засновника. У тому ж році Олександр Морозов захистив докторську дисертацію, хоча й не мав диплома про вищу освіту. 1976 він вийшов на пенсію за станом здоров’я, однак залишався консультантом у КБ. Завдяки діяльності Олександра Морозова у Харкові остаточно сформувалася оригінальна науково-технічна школа танкобудування, основи якої закладені О. Фірсовим та М. Кошкіним. Її відрізняє ретельне опрацювання компонування танка, компактність і простота його конструкції, що дозволяє зменшити габарити, а, отже, і масу танка, підвищити його надійність. Найважливіша складова успіху харківських машин – застосування спеціальних танкових дизелів власної конструкції та виробництва. Серед здобутків Харківської школи танкобудування – Т-34 (багато фахівців, зокрема й іноземних, вважають його кращим танком усіх часів і народів) та Т-54 і Т-64А. Ім’ям Олександра Морозова названо Харківське КБ з машинобудування, Харківський механічний технікум, вулицю у Харкові. У Брянську встановлено його погруддя, у Харкові – меморіальні дошки на адміністративному корпусі Заводу імені В. Малишева, на будинку, де він мешкав, і на корпусі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», де розташована кафедра його імені.
Література
ХПЗ – Завод имени Малышева. 1895–1995: Краткая история развития. Х., 1995; Харьковское конструкторское бюро по машиностроению им. А. А. Морозова. Х., 2007; Танки и люди. Дневник Главного конструктора А. А. Морозова. Х., 2007; Ларин А. А. Танкостроение в Харькове. Основной боевой танк // Universitates. Наука и просвещение. 2013. № 4.
А. О. Ларін