ХАМРАЄВ Рустам Шонійозович (29. 11. 1975, Луцьк – 17. 06. 2014, с-ще Металіст Слов’яносербського, нині Луганського р-ну Луганської обл., похований 20. 06. 2014 на Алеї почесних поховань у рідному місті) – підприємець, громадський діяч, військовик. Герой України (2021, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2014, посмертно). Народився у сім’ї узбека та українки. Навчався у Луцькому вищому професійному училищі будівництва і архітектури. 1993–94 служив у Прикордонних військах, 1995 – у Сухопутних військах Збройних сил України. Після демобілізації працював менеджером у науково-виробничій фірмі, від 2004 займався роздрібною торгівлею. Активний учасник Революції гідності на Майдані Незалежності у Києві. Став бійцем 14-ї сотні «Вільні люди», а згодом перейшов у 38-му сотню. У лютому 2014 під час вуличних боїв стояв на барикадах, ризикуючи життям, із-під куль снайперів діставав поранених і вбитих своїх побратимів, врятував 2-х медсестер, сам отримав поранення. Коли розпочалася російська збройна агресія проти України, Рустам Хамраєв поїхав добровольцем на Донбас. Його зарахували військовиком 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України. Героїчно загинув під час нерівного бою в с-щі Металіст. Він залишився прикривати бійців свого підрозділу, стримував наступ терористів, самотужки утримував позицію. Про нього знято фільми «Воїни миру. Рустам Хамраєв» (2015) та «Заміновані вірністю» (2017). На фасадах рідної школи № 9 (грудень 2015) та будинку на вулиці Кравчука у Луцьку (червень 2016), де проживав Рустам Хамраєв, встановлено меморіальні дошки. Почесний громадянин Луцька (від липня 2018) та Волинської обл. (від вересня 2020).
А. І. Шушківський