Zinych Ihor Viktorovych

ЗІНИЧ Ігор Вікторович (06. 09. 1989, смт Рокитне, нині Білоцерківського р-ну Київської обл. – 20. 01. 2015, Донецьк, похований 19. 02. 2015 у рідному селищі) – медичний працівник, один із українських «кіборгів». Молодший сержант медичної служби. Герой України (2015, посмертно). Закінчив Білоцерківський базовий медичний коледж за спеціальністю «лікувальна справа» (2009). Відтоді працював у Білоцерківській міській лікарні № 2. У 2010–11 проходив строкову військову службу в лавах Державної спеціальної служби транспорту України в Чернігові та Києві. 2011–12 – фельдшер швидкої допомоги, 2012–14 – помічник районного психіатра з соціальних питань Рокитнянської центральної районної лікарні. Заочно навчався у Національному університеті фізичного виховання і спорту України (Київ). Від листопада 2014 брав участь в антитерористичній операції на Сході України як санітарний інструктор аеромобільно-десантного батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Високомобільних десантних військ Сухопутних військ Збройних сил України. 17 грудня 2014 прибув на територію Донецького аеропорту, де відтоді протягом 34 днів в умовах бойових дій врятував життя понад 100 поранених українських воїнів. Загинув внаслідок підриву російськими бойовиками 2-го поверху нового терміналу. 16 лютого вдалося вивезти його тіло. На фасадах Рокитнянської центральної районної лікарні (березень 2015), Рокитнянської школи № 3, де він навчався (травень 2015), Білоцерківського медичного коледжу (червень 2015) встановлено меморіальні дошки. 2016 одну з вулиць у рідному селищі перейменовано на його честь. На території Національного університету оборони України імені І. Черняховського в Києві відкрито стелу з його ім’ям. У жовтні 2017 Укрпошта продовжила випуск серії художніх маркованих конвертів під назвою «Героям Слава!», один з яких присвячений Ігорю Зіничу.

О. С. Іщенко

Article information