БОБАНИЧ Тарас Миколайович (15. 03. 1989, м. Трускавець, нині Дрогобицького р-ну Львівської обл. – 08. 04. 2022, Ізюмський р-н Харківської обл., похований 13. 04. 2022 на Личаківському цвинтарі у Львові) –громадсько-політичний діяч, добробатівець. Герой України (2022, посмертно). Закінчив Стрийську загальноосвітню школу № 9 (Львівська обл., 2006) та юридичний факультет Львівського державного університету внутрішніх справ (2011). Від 2007 був активним учасником вуличного правого руху на Львівщині. Організовував та брав безпосередню участь у багатьох національно-просвітницьких акціях. 2011–15 працював у юридичній компанії «Де Лекс» у Львові. Наприкінці листопада 2013 долучився до лав військово-політичного руху «Правий сектор». Відстоював європейські цінності під час Революції гідності. Деякий час очолював Львівський обласний осередок партії «Правий сектор», а 2020 був обраний членом Проводу «Правого сектору». Від 2014 воював проти окупантів у складі 1-ї окремої штурмової роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». 2015 був одним із координаторів акції «Громадянська блокада Криму» – товарної блокади адміністративного кордону з тимчасово окупованим півостровом Крим. 30 листопада 2019 став заступником командира Добровольчого українського корпусу «Правий сектор»з питань діяльності резервних підрозділів. Після повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну, що почалося 24 лютого 2022, Тарас Бобанич очолив 2-й окремий батальйон Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Загинув у бою на Ізюмському напрямку, прикривши відхід своїх побратимів, які потрапили під танковий обстріл. На його честь перейменовано вулицю у Львові (2022).
А. І. Шушківський